Новогрудок — Енциклопедія Сучасної України

Новогрудок

НОВОГРУ́ДОК (Навагрудак) – місто у Гродненській області Білорусі, райцентр. У період Середньовіччя – Новгород Литовський, Новгородок (польс. – Nowogrόdek, литов. – Naugardukas). Знаходиться на Новогруд. височині, за 160 км від обл. центру та за 150 км від Мінська і Вільнюса. Насел. 29 424 особи (2018). За археол. даними, наприкінці 10 ст. тут виникло давньоруське поселення, що у серед. 12 ст. стало знач. торг.-ремісн. осередком і мало 2 ук­ріпл. частини – дитинець (замок) і окольне місто заг. пл. 2,7 га. До них прилягав посад, де виявлено рештки мурованої церкви св. Бориса і Гліба серед. 12 ст. Н. уперше згаданий у Галицько-Волин. літописі у розповіді про події 1249. Період історії міста до 2-ї пол. 13 ст. не висвітлений писем. джерелами, зокрема не відомо про приналежність тер. навколо Н. до однієї із земель Київ. Русі (теоретично це могли бути Волин. земля, Турів. князівство або Полоц. земля). У 1240-і рр. Н. захопив великий князь литовський Міндовґ, який посадив тут свого сина Войшелка. Від 1254 (після укладення миру між князем Данилом Галицьким та Міндовґом) і до 1258–59 тут князював Роман Данилович (на думку деяких дослідників, як васал Міндовґа), 1265 – Шварно Данилович (як співправитель Войшелка – на той час великого князя литовського). До 1392 Н. був центром уділ. князівства у складі Великого князівства Литовського, згодом – одним із центрів великокнязів. домену. 1507 він став центром Новгород. воєводства, 1511 отримав Маґдебур. право. 1581–1775 Н. входив до переліку міст, у яких проводили засідання Гол. литов. трибуналу. Після 1795 – у складі Рос. імперії. 15 листопада 1415 у Н. проведено собор православ. Церкви, на якому висвячено на митрополита Григорія Цамблака. Після відокремлення Моск. митрополії та висвячення на митрополита Григорія Болгарина (1458) Н. став місцем перебування київ. митрополитів, які мали тут резиденцію до кін. 16 ст. Митрополича кафедра розміщувалася в церкві св. Бориса і Гліба (сучасна пам'ятка збуд. у 16 ст. на місці давньоруського храму). В історіографії присутня традиція вважати Н. першою столицею Великого князівства Литовського, однак підставою для цього є лише повідомлення хроніки Биховця, укладеної у 1-й третині 16 ст.

Літ.: Баранаускас Т. Новогрудок в ХIII веке: История и миф // Castrum, urbis et bellum: Зб. наук. пр., прысвяч. памяці прафесара Міхася Ткачова. Бара­навічы, 2002; Гуревич Ф. Д. Летописный Новгородок (древнерусский Новогрудок). С.-Пе­тербург; Новогрудок, 2003; Алексеев Л. В. Западные земли домонгольской Руси: Очерки истории, археологии, культуры. Кн. 1–2. Москва, 2006.

Д. Я. Вортман


Покликання на статтю