Новодонецьке — Енциклопедія Сучасної України

Новодонецьке

НОВОДОНЕ́ЦЬКЕ – селище міського типу Донець­кої області. 2020 у складі Краматор. р-ну з Новодонец. селищ. ради Добропіл. міськради та 5-х сільс. рад Олександрів. р-ну – Веселогір. (підпорядк. с-ща Новоявленка, Самарське), Івер. (села Новосамарське, Шостаківка), Криничан. (Куроїдівка, Федорівка), Спасько-Михайлів. (Катеринівка, Курицине, Новопетрівка, Новосергіївка, Шевченко) й Степанівської (Новоіверське, Новопавлівка, Самійлівка) – створ. Новодонец. селищну об'єднану територіал. громаду (279,83 км2, 20 насел. пунктів, понад 11 тис. осіб). Н. знаходиться на р. Водяна, за декілька км від місця впадіння її в Самару (бас. Дніпра), за 135 км від Донецька, 62 км від м. Краматорськ і 25 км від м. Добропілля. Пл. 2,73 км2. За переписом насел. 2001, проживали 6255 осіб (складає 94,3 % до 1989), з них рідною мовою назвали українську 54,85 %, рос. – 44,8 %; станом на 1 січня 2020 – 5734 особи. Залізнична ст. Ле- гендарна. Проходить автомобіл. шлях Олександрівка–Костянтинопіль (Волновас. р-н Донец. обл.). Засн. 1956 у складі Олександрів. р-ну Сталін. (від 1962 – Донец.) обл. Від 1960 – смт. Від 1962 – у підпорядкуванні Добропіл. міськ­ради. Працюють вугіл. шахти «Новодонецька» та «Піонер» компанії «Добропіллявугілля». У Н. – 2 заг.-осв. школи, 3 дитсадки; Будинок культури, Молодіж. центр, муз. школа, б-ка; лікар. амбулаторія сімей. типу. Є спорт. комплекс і готель. Діють Свято-Тихонів. православна церква та греко-катол. церква Преображення Господнього.

Н. Б. Єна, Д. О. Бражніков, Г. Ф. Ганівець


Покликання на статтю
Н. Б. Єна, Д. О. Бражніков, Г. Ф. Ганівець . Новодонецьке // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=73412 (дата звернення: 23.10.2021)