Новодружеськ — Енциклопедія Сучасної України

Новодружеськ

НОВОДРУ́ЖЕСЬК – місто Луганської області. 2020 у складі Лисичан. міськради зараховано до Лисичан. міської об'єд­наної територіал. громади Сіверськодонец. р-ну. Н. знаходиться на правому березі р. Сіверський Донець, за 82 км від Луганська, 10 км від Лисичанська та 4 км від залізнич. станцій Рубіжне і Несвітевич на лінії Дебальцеве–Ку­п'янськ. Пл. 13,56 км2. За переписом насел. 2001, проживали 9025 осіб (складає 80,8 % до 1989); станом на 1 січня 2020 – 6926 осіб; переважно українці та росіяни. Проходить автомагіс­траль Лисичанськ–Рубіжне. Істор. місцевості: Центр, с-ща Василівка, Гірник і Томашевка. Наприкінці 19 – на поч. 20 ст. на цих землях діяли дрібні шахти, що розробляли верхні пласти кам'яного вугілля. На пн. схилі балки Рубіжна працювала шахта «Дружеська». Шахтарі мешкали у селах Рубіжне та Привілля (нині обидва – міста). Пізніше більшість шахт закрили унаслідок вироблення верх. пластів або у зв'язку з госп. труднощами після воєн. дій 1918–20. Наприкінці 1920-х – на поч. 1930-х рр. Лисичан. геол.-розв. партія тресту «Луганськвуг­легеологія» виявила в р-ні ниніш. міста великі запаси вугілля. 1935 тут засн. робітн. с-ще, а до 1939 введено в експлуатацію шахту «Новодружеська» (1954–72 її очолював Герой Соц. Праці П. Капуста; нині у структурі ПАТ «Лисичанськвугілля»). Від 1938 – смт із сучас. назвою, від 1963 – місто міського підпорядкування. До 1938 – у складі Донец., відтоді – Ворошиловгр. (1958–70 та від 1990 – Луган.) обл. Жит. зазнали сталін. репресій. 1939 мешкали 4,7 тис. осіб. Від жовтня 1941 Н., як і Лисичанськ, став місцем тривалих боїв, адже Сіверським Дінцем проходила лінія фронту. Від 10 липня 1942 до 2 вересня 1943 – під нім. окупацією. 1960–75 також експлуатували шахту «Томашевська-Південна». 1979 проживали 11 658 осіб. У Н. – 2 заг.-осв. школи, 3 дитсадки; Палац культури, б-ка, школа мист-в; міська лікарня. 1996–2002 зведено собор св. князів Бориса і Гліба. Серед видат. уродженців – економіст В. Черевань та майстер нар. кераміки Д. Каганюк.

Літ.: Блидченко С. О. Лисичанск – колыбель Донбасса. Лисичанск, 2010; Лисичанск. Люди и уголь. Лг., 2011.

Н. П. Лещінець

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
Н. П. Лещінець . Новодружеськ // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=73414 (дата звернення: 23.10.2021)