Новозлатопіль — Енциклопедія Сучасної України

Новозлатопіль

НОВОЗЛА́ТОПІЛЬ – село Пологівського (до 2020 – Гуляйпільського) району Запорізької області. 2019 Новозлатопіл. сільс. рада (підпорядк. села Вишневе, Новоукраїнське, Степове) увійшла до складу Малинів. сільс. об'єднаної територіал. громади. Н. знаходиться за 1,5 км від правого берега р. Янчур (притока Гайчулу, бас. Дніпра), кілька км від межі з Донец. обл., 125 км від Запоріжжя, 25 км від м. Гуляйполе та 32 км від залізнич. ст. Гуляйполе (смт Залізничне). Пл. 2,51 км2. За переписом насел. 2001, проживали 1006 осіб, з них рідною мовою назвали українську 90,56 %, рос. – 9,44 %; нині – бл. 700 осіб. В околицях Н. обстежено 4 давніх курган. могильники. Засн. 1846–48 вихідцями з Вітеб., Могильов. та Волин. губ. як євр. колонія у межах Олександрів. пов. Водночас оселилося декілька нім. сімей. Тривалий час Н. був центром Новозлатопіл. приказу, потім – Новозлатопіл. волості. 1885 було 79 дворів, мешкали 880 осіб. Тоді ж діяли синагога та євр. школа. 1895 відкрито російськомовне двокласне нар. уч-ще. 1897 мешкали 669 євреїв і 148 німців; на поч. 1914 – відповідно 950 та 150. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. До 1920 та 1922–25 – у складі Катеринослав., 1920–22 – Запоріз. (1920–21 – Олександрів.) губ.; 1921–22 – Гуляйпіл. пов.; 1923–30 – Запоріз. округи; 1932–39 – Дніпроп., від 1939 – Запоріз. обл. 1923 з Гуляйпіл., Туркенів., Приютин. і Новозлатопіл. волостей утвор. Гуляйпіл. р-н. 1924 у Н. проживали 686 євреїв і 70 німців. 1929–45 – центр Новозлатопіл. (до 1941 – євр. нац.) р-ну. 1930–41 друкували рай. г. «Колвірт-штерн». 1930 створ. МТС. У міжвоєнні роки, окрім колгоспу, працював з-д з вироб-ва голланд., рос. і знежиреного сирів, бринзи та козеїну для потреб літакобудування. Жит. зазнали сталін. репресій. 1938 засн. рай. лікарню (у 2-й пол. 1940-х рр. розміщено дит. кістк.-туберкульоз. санаторій; 1957–64 – відокремлений підрозділ Гуляйпіл. психіатр. колонії, від 1964 – Новозлатопіл. психіатр. лікарня). У період нім. окупації (від поч. жовтня 1941 до 13 вересня 1943) нацисти розстріляли у Н. понад 800 жит. нав­колиш. сіл (переважно євреїв; відкрито меморіал «Новозлатопільська трагедія»). На фронтах 2-ї світ. вій­ни загинули 143 воїни-земляки (встановлено меморіал Слави). У брат. могилі поховано 33 рад. воїни-визволителі. 1945–62, 1965–2020 – у складі Гуляйпіл., 1962–65 та від 2020 – Пологів. р-нів. За Всесоюз. переписом насел. 1989, проживали 1209 осіб. Нині працюють с.-г. підпр-ва «Авангард», «Еліта», «Ранкова Зірка» та «Струм». У Н. – заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; амбулаторія заг. практики сімей. медицини. 2004 відкрито православну церкву св. Варвари. Серед видат. уродженців – фахівець у галузі буд-ва А. Файвусович.

Літ.: Кушніренко І. К., Жилінський В. І. Новозлатопіль: роки і долі. З., 2009.

А. В. Капуста, В. В. Кравчук

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю