Новокальчеве — Енциклопедія Сучасної України

Новокальчеве

НОВОКА́ЛЬЧЕВЕ (1929–2016 – Червоноармійсь­ке) – село Березівського району Одеської області. У жовтні 2015 з Червоноармій. (підпорядк. села Семихатки, Травневе, Улянівка) та Винограднен. (с. Садове) сільс. рад утвор. Червоноармій. (від 2016 – Новокальчев.) сільс. об'єд­нану територіал. громаду (214,53 км2, 2268 осіб), до якої 2020 зараховано Ряснопіл. сільс. раду (Зеленопілля, Іванівка, Основа, Петрівка, Сухине; нині 432,1 км2, 4044 особи). Н. знаходиться за 84 км від обл. центру, 12 км від райцентру та залізнич. ст. Березівка й бл. 5 км від межі з Микол. обл. За переписом насел. 2001, мешкали 516 осіб, з них рідною мовою вказали українську 93,02 %, рос. – 5,23 %, молдов. – 1,16 %, болгар. – 0,19 %. Засн. 1899. Від кін. 19 ст. значна кількість навколиш. земель належала нім. колоністам. У цей період тут проходила межа між Ананьїв., Одес. і Тираспол. пов. Херсон. губ. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–30 – у складі Одес. округи; від 1932 – Одес. обл. Місц. селяни активно чинили опір проведенню примус. колективізації. Згодом потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від серпня 1941 до кін. березня 1944 – під нім. окупацією. 1945 на Березівщині перейменували значну кількість нім. поселень, зокрема хутори Траутмана – на Вербний і Травневий, с. Вормс – на Виноградне. У рад. період тут було розташовано центр. садибу м'ясо-молоч. радгоспу, де обробляли понад 11 тис. га земель, утримували 4 тис. голів великої рогатої худоби та 3 тис. свиней. У 1970-х рр. в зв'язку з переселенням жит. зняте з обліку с. Шаци Червоноармій. сільс. ради. За Всесоюз. переписом насел. 1989, у Червоноармійську проживали 503 особи. 2016 відновлено істор. назву села. У Н. – заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; фельдшер.-акушер. пункт. Діє Свято-Ольгин. православна церква.

Літ.: Ніточко І. І. Березівський район: історія, люди, події. 2006; Його ж. Правда про голодомор на Одещині. Березівський район. 2008 (обидві – Одеса).

В. Ф. Тимчук

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
В. Ф. Тимчук . Новокальчеве // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=73433 (дата звернення: 23.10.2021)