Новокарфагенське родовище кам’яної солі — Енциклопедія Сучасної України

Новокарфагенське родовище кам’яної солі

НОВОКАРФАГЕ́НСЬКЕ РОДО́ВИЩЕ КАМ’ЯНО́Ї СО́ЛІ – поклади кам’яної солі в південно-східному крилі Бахмутсь­кої улоговини. Знаходиться між с-щами Володимирівка та Стряпівка Бахмут. р-ну Донец. обл., за 3 км від ст. Пшенична. Родовище складають 3 ділянки – Пд., Пн.-Зх. і Пд.-Зх., на яких полого­спадаючі малопотужні (від 1 до 20 м) шари кам’яної солі слов’ян. світи (міжбрянцев., підбрянцев. і карфаген. пласти) нижньої пермі залягають на глиб. 200–300 м. Містять також ангідрити, вапняки, доломіти та аргіліти. Вміст галіту в продуктив. шарах від 60,6 до 99,97 %. Хім. склад кам’яної солі: NaCl – 80,08–98,51 %, CaCl2 – 0,02–0,25 %, MgCl2 – 0,02–0,30 %, CaSO4 – 0,02–3,90 %, MgSO4 – 0,02–0,2 %. 1893–1906 у зх. частині сучас. тер. родовища діяла шахта «Миколай». 1910 Н. р. к. с. почали розробляти з Пд. ділянки гідравліч. методом підзем. вилуговування кам’яної солі через свердловини. Розсоли постачали на Донец. содовий з-д рос.-бельг. АТ «Любимов, Сольве і К°» (див. «Лисичанська сода»). 1912 для перекачування розчину ка­м’яної солі був прокладений чавун. розсолопровід діаметром 0,25 м і довж. понад 37 км. Запаси Пд. ділянки практично відпрацьовані. На сх. крилі Пн.-Зх. ділянки кам’яну сіль розробляли методом розчинення пластів без міжкамер. ціликів. Після вилучення кам’яної солі над відпрацьованим простором утворилася мульда осідання, глибина якої перевищує 28 м. Запаси відпрацьовано нерівномірно – від 10 % до 60 %. Від 2011 кам’яну сіль не видобувають у зв’язку з припиненням вироб. діяльності підпр-ва «Лисичан. сода». 2018 баланс. запаси кам’яної солі на родовищі складали за категорією А+В+ С1 473,248 (97,322 + 204,804 + 171,122) млн т, за категорією С2 – 32,25 млн т.

С. Б. Шехунова

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
С. Б. Шехунова . Новокарфагенське родовище кам’яної солі // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=73434 (дата звернення: 24.09.2021)