НОВОКАРФАГЕ́НСЬКЕ РОДО́ВИЩЕ КАМʼЯНО́Ї СО́ЛІ — поклади камʼяної солі в пів­ден­но-східному крилі Бахмутсь­кої улоговини. Знаходиться між с-щами Володимирівка та Стряпівка Бахмут. р-ну Донец. обл., за 3 км від ст. Пшенична. Родовище складають 3 ділянки — Пд., Пн.-Зх. і Пд.-Зх., на яких полого­­спадаючі малопотужні (від 1 до 20 м) шари камʼяної солі словʼян. світи (між­брянцев., під­брянцев. і карфаген. пласти) нижньої пермі залягають на глиб. 200–300 м. Містять також ангідрити, вапняки, доломіти та аргіліти. Вміст галіту в продуктив. шарах від 60,6 до 99,97 %. Хім. склад камʼяної солі: NaCl — 80,08–98,51 %, CaCl2 — 0,02–0,25 %, MgCl2 — 0,02–0,30 %, CaSO4 — 0,02–3,90 %, MgSO4 — 0,02–0,2 %. 1893–1906 у зх. частині сучас. тер. родовища діяла шахта «Миколай». 1910 Н. р. к. с. почали роз­робляти з Пд. ділянки гідравліч. методом під­зем. вилуговува­н­ня камʼяної солі через свердловини. Роз­соли по­стачали на Донец. содовий завод рос.-бельг. АТ «Любимов, Сольве і К°» (див. «Лисичанська сода»). 1912 для пере­качува­н­ня роз­чину ка­мʼяної солі був прокладений чавун. роз­соло­провід діаметром 0,25 м і довж. понад 37 км. Запаси Пд. ділянки практично від­працьовані. На сх. крилі Пн.-Зх. ділянки камʼяну сіль роз­робляли методом роз­чине­н­ня пластів без між­камер. ціликів. Після вилуче­н­ня камʼяної солі над від­працьованим простором утворилася мульда осі­да­н­ня, глибина якої пере­вищує 28 м. Запаси від­працьовано нерівномірно — від 10 % до 60 %. Від 2011 камʼяну сіль не видобувають у звʼязку з припине­н­ням вироб. діяльності під­приємства «Лисичан. сода». 2018 баланс. запаси камʼяної солі на родовищі складали за категорією А+В+ С1 473,248 (97,322 + 204,804 + 171,122) млн т, за категорією С2 — 32,25 млн т.