Новокраснянка — Енциклопедія Сучасної України

Новокраснянка

НОВОКРАСНЯ́НКА – село Сіверськодонецького (до липня 2020 – Кремінського) району Луганської області. У червні 2020 Новокраснян. сільс. раду (підпорядк. села Пшеничне та Суровцівка) приєднано до Кремін. міської об’єднаної територіал. громади. Н. знаходиться у місці впадіння р. Гнила у Мечетну (притока Красної, бас. Сіверського Дінця), за 123 км від Луганська, 36 км від м. Сіверськодонецьк, 13 км від м. Кремінна та бл. 10 км від межі з Донец. обл. Пл. 7,9 км2. За переписом насел. 2001, проживала 1471 особа; нині – бл. 1,1 тис. осіб (переважно українці, а також росіяни, білоруси, молдовани). Вперше згадується в писем. джерелах 1705 (у 2005 встановлено пам’ят. знак на честь 300-річчя виникнення села). Засн. як Новокраснянський юрт вихідцями з Краснянського городка (нині с-ще Стара Краснянка Кремін. міської об’єд­наної територіал. громади). 1707 проживали 28 осіб; 1784 – 502 чоловіки та 485 жінок. 1788 під час рос.-турец. вій­ни новокраснянці брали участь у штурмі фортеці Очаків. Поступово насел. пункт перетворився на слободу Н., що тривалий час входила в Куп’ян. пов. Харків. губ. і належала до Новоглухів. волості. 1864 було 410 дворів, мешкали 2769 осіб; 1885 – відповідно 604 і 3410. У 2-й пол. 19 ст. проводили 4 ярмарки на рік. За Всерос. переписом насел. 1897, проживали 4296 осіб, з них 3982 православ. віри. 1901 побл. Н. археологами знайдено давньорус. меч зі сріб. руків’ям. 1902 відкрито церк.-па­рафіял., 1910 – земську школи. 1911 насел. становило 5285, 1916 – 4978 осіб. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. У серед. 1920-х рр. до Новокраснян. сільс. ради Кабан. р-ну Куп’ян. округи, окрім Н. (949 дворів, 4718 осіб), входили хутори Нестеренков (відповідно 5 і 24), Пшеничний (38 і 159), Суровцівка (39 і 360). Пізніше Н. і с. Кабаннє (нині смт Красноріченське) зараховано до Кремін. р-ну Ворошиловгр. (1958–70 та від 1990 – Луган.) обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від липня 1942 до січня 1943 – під нім. окупацією. Діяло рад. підпілля. Відкрито пам’ят. знак на честь воїнів-земляків, які загинули на фронтах 2-ї світ. вій­ни (загалом воювали понад 600 осіб). Є брат. могила рад. воїнів-визволителів. 1965 мешкали бл. 3 тис. осіб. Діє Новокраснян. лісництво Кремін. лісгоспу. Від 2017 охороняють гідрол. пам’ятку природи Новокраснян. джерела. У Н. – навч.-вихов. комплекс «школа-дитсадок», б-ка, амбулаторія заг. практики сімей. медицини. Пам’ятка арх-ри – Свято-Михайлів. церква (1868). Серед видат. уродженців – економіст П. Мірошников, Герой Рад. Союзу І. Ведерников.

Літ.: Омельченко С. Кремінщина: минуле і сьогодення: історична хроніка. Лисичанськ, 1991; Лавка Г. М. Кременщина – оазис Донбасса: (Историко-краеведческий очерк). Рубежное, 1993; Міста і села України. Луганщина: Істор.-краєзн. нариси. К., 2012.

О. А. Забудкова

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
О. А. Забудкова . Новокраснянка // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=73444 (дата звернення: 25.09.2021)