Новокубанськ — Енциклопедія Сучасної України

Новокубанськ

НОВОКУБА́НСЬК – місто Краснодарського краю РФ, райцентр. Знаходиться на лівому березі р. Кубань, за 195 км від Краснодара. Насел. 35 199 осіб (2020), переважно росіяни (українців – 1,6 %). Пл. 27,97 км2. Засн. 1867 як с. Кубанське відставними солдатами кавказ. полків із родинами (121 чоловік і 112 жінок). 1868 сюди переїхала група малоземел. селян із Полтав. губ. Від 1870 входило до складу Баталпашин. пов., від 1876 – Кавказ. пов., від 1888 – Лабін. відділу Кубан. обл. 1875 прокладено гол. лінію Владикавказ. залізниці, що сприяло екон. розвитку села. Наприкінці 19 ст. тут проживало бл. 6 тис. осіб. 1905 у Кубанську звів будинок і заснував маєток великий земле­власник, виходець із селян Таврій. губ. З. Щербак – дід по матері О. Солженіцина (2004 на його прохання будинок передано Свято-Покров. церкві). Не пізніше 1922, після об’єд­нан­ня з навколиш. хуторами, Кубанське перейм. у Новокубанське. За переписом 1926, українці становили понад 40 % насел. У місц. школі навч. велося укр. мовою, однак від 1929, з поч. колективізації, всупереч побажанням мешканців її русифіковано. 1961 с. Новокубанське, робітн. с-ще Хуторок, х. Пролетарський, с-ще Маяк Революції об’єднано в смт Новокубанський. Від 1966 – місто із сучас. назвою.

А. М. Авраменко

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
А. М. Авраменко . Новокубанськ // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=73446 (дата звернення: 26.09.2021)