Новолуганське — Енциклопедія Сучасної України

Новолуганське

НОВОЛУГА́НСЬКЕ – селище Бахмутського (до 2016 – Артемівського) району Донецької області. 2020 Новолуган. сільс. раду (підпорядк. с-ща Гладосове, Доломітне та Травневе і с. Се­мигір’я) включено до складу Світлодар. міської громади. Н. знаходиться побл. Вуглегір. водосховища (на р. Лугань, бас. Сіверського Дінця; на протилеж. березі – м. Світлодарськ), за 121 км від Донецька, 32 км від м. Бахмут, 29 км від смт Троїцьке Луган. обл. та 12 км від смт Луганське Бахмут. р-ну. Пл. 2 км2. За переписом насел. 2001, проживали 3830 осіб, з них зазначили рідною мовою українську 32,61 %, рос. – 66,01 %; нині – бл. 3 тис. осіб. На тер. Н. досліджено курганні поховання доби міді–бронзи та 2 сармат. поховання, знайдено заліз. кинджал, сагайдак із стрілами та мідний казан з написом. Засн. у 1920-х рр. як х. Рябих у межах Калінін. сільс. ради Донец. губ. Першими жит. стала родина Доценків, яка переселилася з с. Государів Байрак (нині у межах м. Горлівка Донец. обл.). За даними протоколу засідання президії Петров. райвиконкому, 1929 були виселені 15 селян (10 т. зв. кулаків і 5 середняків), а їхнє майно передали свинотресту. У наступ. році засн. радгосп ім. 1-го Травня, що мав 5,8 тис. га с.-г. угідь та займався свинарством (1957 напрям змінено на овочево-молочний). Від 1932 – у складі Донец. (1938–62 – Сталін.) обл.; від 1940-х рр. – Кодим. сільс. ради Горлів. міськ­ради. Від жовтня 1941 до вересня 1943 – під нім. окупацією. У селищ. парку встановлено па­м’ятник 32-м рад. воїнам-визволителям, які тут загинули. 1948 удостоєні звання Героя Соц. Праці дир. радгоспу ім. 1-го Травня І. Зарічний, кер. рільничих бригад Д. Боков і М. Мечетна, ст. механік П. Фомін, ст. агроном М. Сергієнко, 1949 – ст. вет. лікар Й. Пурисман і ст. зоотехнік П. Федорченко. Від 1958 – сучасна назва. 1964–77 – у складі Семигір. сільс. ради; відтоді – центр сільс. ради Артемів. р-ну, до якої належали Доломітне, Семигір’я та Травневе. 1974–96 працював радгосп-комбінат «Вуглегірський» з відгодівлі свиней потуж. 108 тис. голів на рік. Його засн. і незмін. дир. був В. Кафтанов, який відзначився як новатор с.-г. вироб-ва. 1991 до радгоспу-комбінату «Вуглегірський» приєднано радгосп ім. 1-го Травня. 1997 створ. АТ «Бахмут. аграр. союз», що спочатку утримувало 300, 2000 – 15 тис., 2003 – 34 тис., 2007 – 62 тис. голів свиней. Відтоді ж почало вирощування зерн. культур і розведення великої рогатої худоби с.-г. підпр-во «Первомайське» (пізніше – «Востокагро»). Від 2014 насел. пункти Новолуган. сільс. ради – в зоні актив. бойових дій між ЗС України та сепаратистами т. зв. Донец. нар. республіки. Тривалий час Н. перебувало в «сірій зоні», а 23 грудня 2016 у ході бойових дій на Світлодар. дузі внаслідок наступу було зайняте укр. бійцями. До листопада 2017 також була тимчасово окупована більша частина Травневого. Через Доломітне донині проходить лінія розмежування, пд. частину цього с-ща укр. влада не контролює. У травні 2019 до складу Новолуган. сільс. ради включено деокуповане с-ще Гладосове, що належало до Гольмів. селищ. ради Микитів. р-ну Горлів. міськради. У Н. – заг.-осв. школа, дитсадок; школа мист-в, Центр естет. виховання та дозвілля «Юність», клуб-музей, б-ка; амбулаторія заг. практики сімей. медицини. Діє Свято-Вознесен. православна парафія.

В. Г. Жернаков

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
В. Г. Жернаков . Новолуганське // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=73451 (дата звернення: 17.10.2021)