Неліпівка

НЕЛІ́ПІВКА — селище міського типу Бахмутського ра­йону (до 2020 — Торецької міської ради) Донецької області. 2020 у складі Новгород. селищ. ради зараховано до Торец. громади. Н. знаходиться на Донецькому кряжі, на р. Кривий Торець (притока Казен­ного Торця, бас. Сіверського Дінця), за 57 км від Донецька, 6 км від Торецька та 2 км від залізнич. ст. Фенольна; прилягає до пн. околиць Новгородського. Площа 1,97 км². За пере­писом насел. 2001, проживали 1288 осіб (складає 95,5 % до 1989); станом на 1 січня 2019 — 1022 особи; пере­важно українці (бл. 80 %) та росіяни. Засн. на поч. 19 ст. пере­селенцями зі слободи Зайцеве (нині смт Горлів. міської ради Донец. обл.) як х. Неліпівський Бахмут. пов. Катеринослав. губ. Тоді ж тут виявлено поклади ка­мʼяного вугі­л­ля, однак видобуток його був не­значним. 1884 на землях Зайцевого, х. Неліпівський і сусід. с. Щербинівка (нині смт Торец. громади) для пром. роз­робки камʼяного вугі­л­ля франц. промисловці утворили АТ. У цей період з-поміж інших почав працювати й рудник «Неліпівський». Згодом — село із сучас. на­звою. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1920–25 — у складі Донец. губ.; 1920–22 — Дебальцев. пов.; 1923–30 — Артемів. (1923–24 — Бахмут.) округи; від 1932 — Донец. (1938–61 — Сталін.) обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, за­знали сталін. ре­пресій. Від жовтня 1941 до вересня 1943 — під нім. окупацією. Від 1957 — смт. 1979 мешкали 1340 осіб. Від 2020 — у складі Бахмут. р-ну. Функціонує Будинок культури. Встановлено памʼят­ник воїнам, які загинули під час 2-ї світової вій­ни.

Завантажити статтю