Немагнітні матеріали — Енциклопедія Сучасної України

Немагнітні матеріали

НЕМАГНІ́ТНІ МАТЕРІА́ЛИ – матеріали з магнітною проникністю μ, що не перевищує 1,5. До немагнітних належать пара-, діа-, слабкоферо- й антиферомагнітні матеріали. Найпоширенішими є металеві Н. м. (див. Металеві матеріали), переважно немагнітні сталі та чавуни, сплави алюмінію, міді сплави, що мають високі мех. властивості, зносостійкість та довговічність, а також напівпровідники, матеріали електроізоляційні, за винятком феро- і феримагнетиків. Немагнітність сталей і чавунів забезпечують унаслідок створення в них структури аустеніту, що досягають відповідним легуванням. Найкращі технол. властивості мають хромонікелеві немагнітні сталі, що випускають у вигляді листів, дроту та стрічок. Типовий склад і властивості немагніт. сталі з високою короз. стійкістю: до 0,12 % С, до 0,8 % Si, 1–2 % Mn, 17–19 % Cr, 11–13 % Ni; μ=1,05–1,2. Під час виготовлення деталей склад. конфігурації, для експлуатації яких не потрібна висока міцність, застосовують дешевші немагнітні чавуни, питомий електроопір яких (1,4–2,0 мкОм×м) переважно більший, ніж у немагніт. сталей (бл. 1 мкОм×м). Це забезпечує малі втрати енергії на вихрові струми в деталях, що працюють на змін. струмі. Найбільш поширені нікель-марганцеві чавуни, що містять 2,6–3,2 % С, 5–7,5 % Mn, 9–12 % Ni, 2,5–3,5 % Si та до 1,1 % P з μ=1,03–1,06. Їх досить легко обробляти різанням. Немагніт. чавун застосовують для виготовлення кришок, втулок, масляних вимикачів, кабел. муфт, кожухів для зварювал. трансформаторів. Н. м. на основі кольорових металів мають переважно нижчу магнітну проникність, ніж немагнітні сталі та чавуни. Їх досить легко обробляти різанням і тиском, проте вони мають не завжди задовільні мех. властивості та малий електроопір. До неметалевих Н. м. належать більшість полімерів, деревина, скло та ін. Н. м. застосовують для виготовлення деталей, що не повинні створювати магніт. вплив на робочу систему вимірювал. установок, приладів, машин і апаратів. Із Н. м. також виготовляють коробки компасів, деталі приладів і годинників, немагнітні пружини, труби перископів, втулки та фланці (крізь них проходять кабелі змін. струму), стяжні болти та кожухи електромашин тощо.

Л. П. Юрченко

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
Л. П. Юрченко . Немагнітні матеріали // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=73504 (дата звернення: 26.09.2021)