Немирів смт

НЕМИ́РІВ — селище міського типу Яворівського ра­йону Львівської області. 2020 Немирів. селищ. раду (під­порядк. села Великі Макари, Воля, Руда, Салаші, Сере­дина, Слободяки та Шаварі) зараховано до Яворів. громади. Н. знаходиться між річками Смердих і Блех (бас. Сану), у пд.-зх. частині укр. Роз­точ­чя, за 78 км від обл. центру, 22 км від залізнич. ст. Рава-Руська, 20 км від райцентру та 10 км від пункту пропуску Будомєж–Грушів на кордоні з Польщею. Площа 1,74 км². За пере­писом насел. 2001, проживали 2042 особи (складає 97,4 % до 1989); станом на 1 січня 2019 — 2004 особи; пере­важно українці. В ур­очищі Воротня досліджено давньорус. городище. Ймовірно, саме побл. нього 1266 від­бувся описаний у літописі бій загонів волин. князя Василька Романовича та холм. князя Шварна Даниловича з військом краків. князя Болеслава Стидливого. Існує кілька легенд щодо походже­н­ня назви. За однією з них, воїни татар. загону, потрапивши в оточе­н­ня, просили «миру», однак їм від­повіли: «не мир». Є припуще­н­ня про те, що назву поселен­ню особисто надав польс. король і великий князь Литовський (1576–86) Стефан Баторій. Н. вперше згадується в писем. джерелах 1580 як власність шляхтича Андрея Фредра з Плешовиць, який від­значився під час вій­ни з Моск. царством. 1581 на­дано Маґдебур. право. Здавна сформувалася велика євр. громада (перша згадка належить до 1589). У 1629 Н. спустошили татари, а в серед. 17 ст. тут сталася велика пожежа. Жит. брали участь у Визв. вій­ні під проводом Б. Хмельницького. Нім. мандрівник, пред­ставник франц. уряду У. фон Вердум, подорожуючи Україною 1671, зробив багато записів у своєму «Щоден­нику», згадуючи й Н. За його словами, Н. був містом із замком, земляним валом, міцними деревʼяними брамами, костелом і церквою. Тоді ж ві­домий як знач. ремісн. центр. Діяли папер. і скляне виробництва, ткац. ку­старні промисли, працювали млин і гуральня. 1672 побл. Н. військо на чолі з майбут. польс. королем Яном III Собеським роз­громило гол. сили татар Нурадина Азамета Герая — сина крим. хана. Після 1-го поділу Польщі 1772 — у складі Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). В описі Жовків. округи 1788 під­тверджено давні міські привілеї. Деякий час існував Немирів. пов. (22 ґміни), що 1867 був при­єд­наний до Равського пов. 1888–1919 греко-катол. парохом міста був диригент, композитор, музико­знавець, громад.-політ. діяч І. Ки­пріян, який 1889 тут створив «Руську читальню» (від 1895 діяла під патронатом львів. товариства «Просвіта»). З проголоше­н­ням 1918 ЗУНР у Н. владу від ав­стрійців пере­брали І. Ки­пріян і старшина В. Каліцінський. 1920–39 — знову у складі Польщі, адміністративно належав до Равського пов. Львів. воєводства. Станом на 1 січня 1939 у Н. проживали 3250 осіб, з них 1100 українців (900 греко-католиків, 200 католиків), 1600 євреїв, 550 поляків; у с. Перед­містя — 670 осіб, з них 620 українців (520 греко-католиків, 100 католиків), 10 євреїв і 10 поляків. 26 вересня того ж року до міста уві­йшли рад. війська. Від­тоді — смт Львів. обл. 1940–57 — райцентр. Жит. за­знали сталін. ре­пресій. Від 24 червня 1941 до 22 липня 1944 — під нім. окупацією. Нацисти вбили багато місц. мешканців. До серед. 1950-х рр. вели збройну боротьбу загони ОУН–УПА. 1957–63 — у складі Рава-Руського, від 1963 — Яворів. р-нів. У 1970–80-х рр. в околицях Н. методом під­зем. виплавле­н­ня видобували сірку. Нині працюють деревооб­робне під­приємство «Яц-Бол», лісопереробна фірма «Немирів», швейне під­приємство «Надія». У Н. — заг.-осв. школа, дитсадок; Нар. дім, б-ка. Є греко-катол. (церква Зісла­н­ня Святого Духа, 1852, памʼятка архітектури місц. значе­н­ня), православна (церква св. Дмитра Солунського, 2005) та катол. (костел Святої Трійці, 1640) громади. До давніх памʼяток історії належать: колона св. Марка (18 ст.), велика (1769) та мала (1811) синагоги, євр. цвинтар. За 3 км від Н. на базі сірководневих мінерал. вод функціонує курорт Немирів (показа­н­ня: захворюва­н­ня органів кровообігу, руху й опори, нерв. системи та шкіри). Від 1984 охороняються заповід­не ур­очище Немирів (276 га), памʼятка садово-парк. мистецтва Парк курорту Немирів (26 га), памʼятки природи джерела № 1 («Броніслава»), № 2 («Марія»), № 3, № 5, № 6 (усі — гідрол.), Віковий дуб (ботан.; усі — місц. значе­н­ня). Серед видат. уродженців — право­знавець, дійс. чл. НТШ П. Стебельський, письмен­ник, журналіст В. Барагура, графік, дизайнер Е. Дацюк, хорео­граф, засл. діяч мистецтв України В. Когут, диригент Б. Пʼюрко.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю