Немирівський район — Енциклопедія Сучасної України

Немирівський район

НЕМИ́РІВСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходився у центральній частині Вінницької області. Межував на Пн. з Вінн. і Липовец., на Сх. – з Іллінец. і Гайсин., на Пд. – з Тульчин., на Зх. – з Тиврів. р-нами Вінн. обл. Утвор. 1923 у складі Вінн. округи (існувала до 1930) Поділ. губ. (до 1925) з центром у смт Немирів (нині місто). Відтоді межі Н. р. кілька разів змінювали. Окремо існували Брацлав. (1923–62) і Ситковец. (1923–59) р-ни з центрами у смт Брацлав і Ситківці. 1924 більшовики перейменували с. Монастирське на честь нім. філософа, основоположника марксизму К. Маркса (2016 повернуто істор. назву). Нинішнє с. Подільське до 1939 мало назву Псярівка, 1939–2016 – Кірове, 2016–19 – Рачки. 1932 Н. р. віднесено до Вінн. обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від липня 1941 до березня 1944 – під нім. окупацією. 2016 у межах Н. р. (1293 км2) Немирів. міську та Байраків., Медвежан., Никифоровец., Стрільчинец. і Язвинків. сільс. ради зараховано до Немирів. міської об'єднаної територіал. громади (увійшли 12 сіл, 153,2 км2, 15 266 осіб); Ситковец. селищну та Вищекропивнян. сільс. ради – до Ситковец. селищ. об'єднаної територіал. громади (2 села, 57,66 км2, 2769 осіб); Ковалів., Воловодів., Головеньків., Обіднен., Сподахів. сільс. ради – до Ковалів. сільс. (8 сіл, 165,94 км2, 5005 осіб), Мельників. і Ометинец. сільс. ради – до Мельників. сільс. (3 села, 85,31 км2, 1465 осіб), Райгород., Коржів., Новообиходів., Семен. сільс. ради – до Райгород. сільс. (11 сіл, зокрема й Райгород і Нижча Кропивна, 98,52 км2, 2190 осіб) об'єднаних територіал. громад. 2017 з Брацлав. селищ. та Грабовец. і Марксів. сільс. рад утвор. Брацлав. селищну об'єднану територіал. громаду (приєднано 5 сіл, 71,78 км2, 6684 особи). Станом на 2019 окремо функціонували Боблів., Бондурів., Бугаків., Великобушин., Вишковец., Вовчоц., Воробіїв., Гриненків., Джуринец., Зарудинец., Зяньковец., Криковец., Кудлаїв., Муховец., Новоселів., Поділ. (див. с. Монастирок), Рубан., Скриц., Сокілец., Чуків., Юрковец. сільс. ради, що об'єднували 51 село. За переписом насел. 2001, на Немирівщині проживали 59 469 осіб (складає 91,5 % до 1989): українців – 96,9 %, росіян – 2,2 %, молдован – 0,3 %, білорусів – 0,1 %; станом на 1 січня 2019 – 47 720 осіб; переважно українці. 2020 Н. р. був ліквідований. У тому ж році Ковалів. об'єднану територіал. громаду зарахували до Немирів. громади (нині Вінн. р-ну, 676,49 км2, 28 861 особа), Мельників. і Ситковец. громади – до Райгород. громади (нині Гайсин. р-ну, 292,42 км2, 7308 осіб). Укрупнена Брацлав. громада (260, 43 км2, 9851 особа) увійшла до Тульчин. р-ну.

Н. р. належав до лісостеп. фіз.-геогр. зони. Лежав у межах Подільської височини. Тер. Немирівщини переважно рівнинна, пересічена балками та долинами. Виявлено поклади граніту (Грабовец., Райгород. і Самчинец. кар'єри), піску, цегельно-черепич. і гончар. глин. Розвідано родон. родовища. Землі водного фонду становили 2,55 тис. га. На Немирівщині протікають Південний Буг (з Пн. Зх. на Пд. Сх.) з притоками Воронка, Устя та Шпиківка; Собок (впадає у Соб); понад 20 малих річок. Заг. пл. лісів й ін. лісовкритих тер. 21,14 тис. га. У лісах – дуби, берези, граби, клени, ясени, липи, акації, ялини, сосни та ін. Вони багаті ягодами, грибами та лікар. рослинами. Ґрунти чорноземні й ясно-сірі, сірі лісові, темно сірі опідзолені. Об'єкти природно-заповід. фонду: заг.-держ. значення – заказники Марксова дубина (створ. 1974, 295 га, ліс., у масиві між с. Монастирське та Брацлавом), урочище Самчинецьке (1982, 218 га, ландшафт., між селами Самчинці та Сорокодуби), пам'ят­ка садово-парк. мист-ва Немирівський парк (1990, 85 га); місц. – регіон. ландшафт. парк «Немирівське Побужжя» (2013, 5678 га, вздовж Пд. Бугу), заказники урочище Анциполівське (39,1 га, с. Анциполівка), Гранітні скелі (17,2 га, с. Гранітне; обидва – 2002), Ладижинський (1990, 500 га, у долині Пд. Бугу, у верхів'ях Ладижинського водосховища, включаючи прибережну смугу на землях Райгород., Семен. та Самчинец. сільс. рад), Сажчанська дубина (2004, 102,2 га, між селами Сажки та Подільське; усі – ботан.), Брацлавська дача (12 га, ліс., Брацлав. лісництво), Лучанське (82 га, побл. с. Стрільчинці), урочище Луги (11,02 га, на тер. Великобушин. сільс. ради; обидва – ландшафтні), Осоковий (7 га, с. Подільське; усі – 1984), Устя (2004, 2,6 га, с. Медвежа; обидва – гідрол.), пам'ятки природи Алея вікових лип (1984, 140 га, Немирів, Брацлав, села Велика Бушинка, Вовчок, Гриненки, Гунька, Кудлаї, Супрунівка, Чаульське, Чуків, тягнеться також через Вінницю, насел. пункти Вінн., Літин. і Тульчин. р-нів), Бук європейський (1992, Вороновиц. лісництво), Дуб-патрі­арх (1972, Немирів. лісництво), Ковалівські дубчаки (1990, с. Ковалівка; усі – ботан.), Ковалівсь­кий парк (2010, 40 га, с. Ковалівка), Немирівське городище (2009, 221 га, побл. Немирова, між селами Сажки, Селевинці, Березівка й Озеро; обидві – комплексні), заповідні урочища Вороновицька дача (22,7 га), Вороновицькі ясени (22 га; обидва – на тер. Вороновиц. лісництва), Ситковецьке (7,8 га, Ситковец. лісництво; усі – 1984), Криковецька дача (1979, 27,1 га, Немирів. лісництво), пам'ятка садово-парк. мист-ва Сокілецький парк (1972, 30,4 га, с. Сокілець). Гол. підпр-ва – у Немирові, Брацлаві, Ситківцях і с. Райгород. У структурі вироб. комплексу провідними є харч. (бл. 95 %) і маш.-буд. (бл. 4 %) галузі. За даними Вінн. обл. упр. статистики, обсяг реаліз. пром. продукції підпр-в Немирівщини за січень–вересень 2019 склав 1 678 181,1 тис. грн, що становить 2,7 % до всієї реаліз. продукції області. С.-г. продукцію виробляли 26 ТОВів, 4 приват. підпр-ва, 5 кооперативів (пл. с.-г. угідь 46 153 га, з них ріллі – 45 400 га), 193 фермер. госп-ва (відповідно 15 211 га та 14 338 га) і 22 600 особистих селян. госп-в (24 466 га та 18 885 га). Питома вага в структурі її реалізації: рослинництво – бл. 70 %, тваринництва – 30 %. У Н. р. вирощували кукурудзу, сою, ріпак, соняшник, цукр. буряки, пшеницю, ячмінь, жито. Тваринництвом займалися на 11-ти с.-г. підпр-вах, утримували бл. 140 тис. голів птиці (2011 – 149 тис.), 1,7 тис. голів великої рогатої худоби (4,5 тис.) та понад 400 свиней (2,1 тис.). Пасовища становили 11,4 тис. га, багаторічні насадження – 2,8 тис. га. Функціонували 5 приват. сертифік. елеваторів. Автомобіл. шляхи: Знам'янка–Кропивницький–Львів, Немирів–Могилів-Подільський і Немирів–Ямпіль. Залізничні станції: Немирів, Кароліна, Самчинці, Ситківці; зупинні пункти: Витівці, Нові Обиходи, Сажки, Семенки та Фердинандівка). Газопроводи: «Дружба», Уренгой–Помари–Ужгород.

У Н. р. (станом на 2019) – Брацлав. агроекон. коледж (засн. 1939), Немирів. коледж буд-ва, економіки та дизайну (1945), Немирів. профес. ліцей (1977); 46 заг.-осв. і 26 дошкіл. навч. закладів; «Літературна Немирівщина» Музей, 56 клуб. і 55 бібліотеч. установ; 79 лікув.-профілакт. установ, рай. лікарня, Брацлав. психоневрол. інтернат. Друкували г. «Прибузькі новини». Здобули популярність: оркестр духових інструментів рай. Будинку культури (кер. – І. Магденко), ансамбль нар. інструментів «Народні музики» (І. Нікітюк), інструмент. гурт «Чуківські музики» (Н. Запорожець), фольклор. ансамбль «Ковалівчанка» (М. Крейман), чол. вокал. ансамбль «Жайвір» (А. Благодир), жін. вокал. ансамбль «Калинонька» (О. Рудник), вокал. гурт «Сокілець» (В. Кушнір), ансамбль бального танцю «Ритм» (Олеся та Богдан Андрієнки), хореогр. ансамблі «Перлина» (І. Цимбал) та «Сузір'я» (Н. Романюк). Па­­м'ят­ки арх-ри місц. значення: костел (1837), Микол. церква (1890), млин (комплекс із 3-х будинків, 1888), пивовар. з-д, будинок клініки, аптека, особняки на вул. Незалежності (усі – кін. 19 ст.) та Ю. Гагаріна (поч. 20 ст.), приміщення г-зії (1913) у Брацлаві; церкви св. Параскеви у с. Вища Кропивна (18 ст.), Різдва Пресвятої Богородиці у селах Воловодівка (1897) та Медвежа (1807), св. Миколая у с. Глинянець (1836), св. Димитрія у селах Кудлаї (18 ст.) та Потоки (1896), св. Михаїла у с. Лука (1878), Покрови Пресвятої Богородиці у с. Монастирське (1780–91), св. Іоанна Богослова у с. Мухівці (1880), Успіння у селах Райгород (1800) і Слобода Брацлівська (19 ст.), костел св. Марії Магдалини у с. Самчинці (19 ст.), крупорушка (1894), електростанція та млин (1899, 1927), склад (1899) у с. Сокілець. Пам'ятки археології нац. значення: Немирівське городище, давньорус. городища у селах Джуринці та Дубовець. Досліджено понад 200 пам'яток місц. значення – неоліт. стоянок, епохи бронзи, заліз. доби, трипіл., зарубинец., черняхів., ранньослов'ян. культур, передскіф., скіф., давньорус. періодів і давніх курганів. Встановлено погруддя Т. Шевченка (1961) та Д. Нечая (1999) у Брацлаві, Б. Хмельницького у с. Гостинне (1970), Ю. Гагаріна у с. Бондурівка (1971), І. Мічуріна у с. Мельниківці (1974). Споруджено 92 пам'ятники, обеліски, меморіали воїнам-землякам і воїнам-визволителям, які загинули під час 2-ї світ. вій­ни.

Серед видат. уродженців – фахівець у галузі буд-ва, ре­ставратор, Герой України М. Ор­ленко (с. Подільське); матеріало­знавці В. Бакуль (с. Чернишiвка, нині у межах Брацлава), Ю. Лукач (с. Хвостівці, нині у межах с. Ковалівка), фахівець у галузі радіотехніки Л. Нетудихата (с. Зянь­ківці), фахівець у галузі ракетно-косміч. техніки Д. Топчій (с. Мар'я­нівка), фахівець у галузі машинобудування А. Холодов (Брац­лав), фахівець у галузі насінництва, акад. НААНУ М. Гаврилюк (с. Мала Бушинка), агроном-плодоовочівник, фахівець із садівництва, чл.-кор. УААН М. Андрієнко (с. Данилки), лікар-фізіолог, акад. НАМНУ В. Мороз, лікар-хірург, чл.-кор. НАМНУ М. Захараш (обидва – с. Озеро), лікарі А. Бетельман, Т. Красновид (обидва – Брацлав), Б. Болюх (с. Обідне), Г. Гунько (с. Райгород), В. Денисюк (с. Гвоздів), П. Жученко (с. Дубовець), Д. Кириченко (с. Ометинці), М. Когут (с. Боблів), С. Олійник (с. Кудлаї), І. Ситник (с. Стрільчинці), І. Шлапак (с. Гостинне), зоолог М. Любичанківський (Брацлав), ботанік Л. Рішаві (с. Ковалівка), фахівець у галузі механізації с. госп-ва Л. Середа (с. Ситківці), гірн. інж. М. Друкований (с. Ометинці), економісти Г. Ємець (с. Рубань), В. Зянько (с. Бугаків), Н. Правдюк (Брацлав), географ, статистик А. Ярошевич (с. Мельниківці), філософ, журналіст, письменник І. Валько (с. Зарудинці), філософ, публіцист Є. Лозинський (Брацлав), філософ В. Скотний (с. Ситківці), фольклорист, літературознавець Л. Дунаєвська (с. Воробіївка), етнограф В. Зінич (с. Нижча Кропивна), фольклорист В. Юзвенко (с. Ковалівка), літературознавці Л. Кодацька (с. Остапківці), Ю. Кочерган (с. Хвостівці), мовознавець І. Завальнюк (с. Новоселівка), історики брати Андрій і Карпо Джеджули (с. Обідне), І. Дзюбко (с. Криківці), П. Коріненко (с. Медвежа), педагоги П. Гусак (с. Воробіївка), М. Сметанський (с. Сокілець), педагог, письменник Р. Гуцало (с. Ситківці); польс. письменники 19 ст. Ю. Беліна-Кенджицький (с. Ковалівка), Ш. Конопацький (с. Воловодівка), Г. Яблонський (с. Стрільчинці); письменники О. Вітенко (с. Дубовець), І. Волошенюк (с. Ометинці), Я. Ковальчук (с. Городниця), М. Пащенко (с. Лука), Я. Сікорський (с. Джуринці), поети В. Вертипорох (с. Вишківці), В. Коряк (с. Ковалівка), журналіст К. Сливінський (с. Мельниківці), сценарист, письменник, режисер В. Таранюк (Ситківці); архітектор В. Городецький (с. Шолудьки), графік, нар. художник УРСР, чл.-кор. АМ СРСР О. Пащенко (с. Лука), живописець К. Посполітак (с. Червоне), живописець, графік П. Таралевич (с. Глинянець), художник-постім­пресіоніст, поет В. Хмелюк (с. Березівка), художник декор.-ужитк. мист-ва Д. Кудлаєнко, скульптори Г. Кудлаєнко (обидва – с. Кудлаї), Я. Куленко (с. Сподахи), майстриня худож. кераміки Т. Оврах (с. Ковалівка); композитор, хор. диригент, муз.-громад. діяч М. Леонтович (с. Монастирок), брати співак, композитор, нар. арт. України Павло та диригент, засл. діяч мист-в України Володимир Зіброви (с. Червоне), співак, нар. арт. РРФСР В. Валайтіс (Ситківці), співачка, засл. арт. РРФСР Р. Горська (Брацлав), сестри співачки, бандуристки Віра та Лілія Ткачук (с. Сокілець), піаністка, письменниця, засл. арт. України Н. Найдіч (с. Забужжя), актор, режисер, засл. діяч мист-в України С. Брижань (Ситківці); громад. і церк. діячі П. Відибіда-Руденко (с. Стрільчинці), В. Пилишенко (с. Мухівці); учасник оборони Севастополя 1853–54 під час Крим. вій­ни П. Кішка (с. Ометинці; 1955 встановлено бронз. погруддя, що 2014 було вкрадене, згодом відкрито пам'ят. знак), військ. діячі Армії УНР М. Коваль-Медзвецький (с. Нижча Кропивна) та Я. Закревський (с. Рубань), кер. і організатор повстан. руху на Поділлі у 1920-х рр. Данило Біда (с. Сокілець), учасники 2-ї світ. вій­ни, Герої Рад. Союзу І. Борисюк (с. Селевинці), Х. Малик (с. Бондурівка). На поч. 20 ст. у Брацлаві служив у костелі церк. діяч РКЦ С. Квасневський. У 1920-х рр. на Ситковец. с.-г. дослід. станції працював вчений-агроном, дійс. чл. НТШ Н. Король. У с. Хвостівці минули дит. і юнац. роки письменника В. Кузьменка. 15 березня 1944 під час форсування Пд. Бугу побл. с. Сорокодуби відзначився Герой Рад. Союзу І. Кондратьєв. У Байраків. школі навч. учасник Євромайдану, Герой України М. Шимко.

Літ.: Орловский М. Свящ. г. Брацлав. Историко-статистическое описание уездного города Брацлава Подольской губернии // Подол. епарх. ведомости. 1863. № 8; Малаков Д. В. По Брацлавщине: (От Винницы до Тульчина). Москва, 1982; Владика В. І. Історія села Бугакова Він­ницької області. К., 1991; Дець В. С. Немирівщина від сивої давнини до кінця ХХ століття: Істор.-краєзн. нарис. Немирів, 1999; Шенк Г. О. Козацька слава Брацлавщини. Немирів, 1999; Черниш А. Й. Немирівщина в роки Великої Вітчизняної вій­ни 1941–1945 р.р.: події, спогади безпосеред. учасників, свідчення очевидців, док., істор.-публіцист. коментар. В., 2006; Броварний Ю. М. та ін. Немирівчани – творці Перемоги 1941–1945. Немирів, 2009; Мельник М. Д. Люди орлиного польоту. Немирів, 2010; Мороз В. Червоне – гордість моя: історія села Червоне. В., 2010; Назаренко І. О. Стежками Леонтовича. В., 2012; Лесько О. І. та ін. Немирівщина від витоків до сьогодення. В., 2013.

В. С. Дець, А. П. Осадчий, К. І. Яцько


Покликання на статтю