Немирович-Данченко Володимир Іванович — Енциклопедія Сучасної України

Немирович-Данченко Володимир Іванович

НЕМИРО́ВИЧ-ДА́НЧЕНКО Володимир Іванович (11(23). 12. 1858, м. Озурґеті, Грузія – 25. 04. 1943, Москва) – режисер, письменник, драматург, театральний діяч, педагог. Нар. арт. СРСР (1936). Сталін. премія (1942, 1943). Держ. нагороди СРСР. Дитинство провів у Тифлісі (нині Тбілісі). Закін. 3 курси фіз.-мат. ф-ту Моск. ун-ту (1879). З юнац. років цікавився театром, брав участь в аматор. виставах. 1877–98 був відомим театр. критиком (ж. «Будильник», «Артист», г. «Русский курьер», «Новости дня» та ін.; публікувався під псевд. Вл., Владь, Гобой, Никс и Кикс тощо). Перше оповідання Н.-Д. «На почтовой станции» було опубл. в «Русском курьере» (1881, 18 июня). 1891–1901 викладав у драм. відділ. Муз.-драм. уч-ща Моск. філармон. т-ва. Серед учнів – О. Кніппер-Чехова, І. Москвін, В. Мейєрхольд, М. Савицька, М. Роксанова та ін. Гол. справою життя Н.-Д. була реформа театру, наслідком якої стало створення 1898 разом із К. Станіславським Худож.-заг.-доступ. театру (від 1901 – Моск. худож. театр, від 1919 – МХАТ), де був дир. та одним із гол. реж. 1919 Н.-Д. заснував при МХАТі Муз. студію (від 1926 – Муз. театр його імені, від 1941 – Муз. театр ім. К. Станіславського та В. Немировича-Данченка). Н.-Д. зав­жди обстоював глибинні риси МХАТу як театру «живої людини»; у виставах намагався синтезувати 3 сприйняття (соц., психол., театр.); використовував репертуар як театру рос. класики, так і сучас. рад. драматургії; залучав до співпраці драматургів Л. Леонова, Вс. Іванова, О. Афіногенова, О. Корнійчука (на прохання Н.-Д. читав свою п’єсу «Платон Кречет» укр. мовою). Н.-Д. був талановитим організатором театр. справи. Вирішуючи проблеми сьогодення, завжди дивився у майбутнє, був дуже чутливий до змін у громад. житті свого часу. У його теорію актор. мист-ва ввійшли поняття «другий план сценічного життя актора», «фізичне самопочуття», «зерно образу», що глибоко розроблялися під час репетицій. 1925–28 працював у Голлівуді (шт. Каліфорнія, США). Важливі сторінки життя Н.-Д. пов’яз. із садибою в с. Нескучне (нині Волновас. р-ну Донец. обл.), де 1887–1916 він проводив літо зі своєю сім’єю (дружина Катерина була доч­кою відомого діяча просвіти М. Корфа, якому належала ця садиба; нині функціонує Немировича-Данченка В. І. та Корфа М. О. Меморіальний музей-садиба). Тут він написав низку творів: романи «На литератур­ных хлебах» (1890; опубл. 1891), «Мгла» (опубл. 1894), повісті «Губернаторская ревизия» (опубл. 1896), «В степи» (1897; усі – Мос­ква); п’єси «Последняя воля» (1888), «Новое дело» (1890), «Золото» (1895), «Цена жизни» (1896; Грибоєдов. премія, 1897, відмовився від премії на користь «Чайки» А. Чехова), «В мечтах» (1901). Автор кн. «Из прошлого» (2-е изд., 1938), «Театральное наследие» (т. 1–2, 1952–54), «Повести и пье­сы» (1958), «Пьесы» (1962), «Из­бранные письма» (в 2-х т., 1979), «Рецензии. Очерки. Статьи. Ин­тервью. Заметки: 1877–1942» (1980), «Рождение театра» (1989), «Творческое наследие» (в 4-х т., 2003; усі – Мос­ква).

Вистави: «Чайка» (1898), «Дядя Ваня» (1900) А. Чехова, «На дні» (1902), «Діти сонця» (1905) М. Горького, «Ревізор» М. Гоголя (1908; усі – разом із К. Ста­ніславським), «Юлій Цезар» В. Шекспіра (1903), «Іванов» (1904), «Три сестри» (1940) А. Чехова, «Брати Карамазови» за Ф. Достоєвським (1910), «Катерина Ізмайлова» Д. Шостаковича (1934), «Лю­бов Ярова» К. Треньова (1936), «Анна Кареніна» за Л. Толстим (1937), «В бурю» Т. Хрєнникова (1939), «Кремлівські куранти» М. Погодіна (1942).

Літ.: Виленкин В. Я. Вл. И. Неми­ро­вич-Данченко. Очерк творчества. Мос­ква, 1941; Фрейдкина Л. Владимир Ива­нович Немирович-Данченко. Москва; Ленинград, 1945; Марков П. А. Режис­сура Вл. И. Немировича-Данченко в музыкальном театре. Москва, 1960; Фрейдкина Л. М. Дни и годы Вл. И. Не­­мировича-Данченко. Летопись жизни и творчества (1858–1943). Москва, 1962; Соловьева И. Н. Немирович-Данченко. Москва, 1979; Московский художествен­ный театр. 100 лет. Т. 2. Москва, 1998.

М. В. Глушко, Д. О. Ляшенко

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
М. В. Глушко, Д. О. Ляшенко . Немирович-Данченко Володимир Іванович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=73537 (дата звернення: 16.09.2021)