Немировський Олександр Осипович

НЕМИРО́ВСЬКИЙ Олександр Осипович (1845, Полтава – 17. 07. 1914, Німеччина, похов. у м. Саратов, Росія) – громадський діяч, письменник. Після закінчення юрид. ф-ту Моск. ун-ту жив і працював у Саратові: від 1876 – товариш (заст.) прокурора окруж. суду, адвокат, від 1878 – гласний міської Думи, 1888–1907 очолював Раду т-ва взаєм. кредитування та міський ком-т піклування про нар. тверезість, 1901–05 – міський голова. Сприяв створенню Саратов. ун-ту. Від 1906 – у С.-Пе­тербурзі, де на запрошення П. Столипіна обійняв посаду керуючого міським відділом МВС. Незадовго до смерті був признач. чиновником з особ­ливих доручень 4-го кл. при міністрі внутр. справ. Автор праць «Перспективы русской промыш­ленности и торговли» (1906) та «Реформа городского самоуправления» (1911; обидві – С.-Пе­тер­бург). Написав поему «Иудушка», опублікував повість «Напасть» у ж. «Русское богатство» (1896, № 7–10; окреме вид. – С.-Пе­тер­бург, 1898). Друкувався у г. «Саратовский дневник» та «Саратовский листок».

Літ.: [Некролог] // Истор. вест. 1914. № 9; Павловский И. Ф. Полтавцы: Иерархи, государственные и общест­вен­ные деятели и благотворители. П., 1914; Давыдов В. Московская, 48: Дом адвоката, Городского Головы, литератора Немировского // Газ. недели в Саратове. 2017, 28 марта; Венгеров.

П. П. Ротач, О. П. Ротач