Немітц Олександр Васильович — Енциклопедія Сучасної України

Немітц Олександр Васильович

НЕ́МІТЦ Олександр Васильович (26. 07(07. 08). 1879, с. Котюжани Бессараб. губ., нині Бричан. р-ну, Молдова – 01. 10. 1967, м. Ялта, нині АР Крим, похов. у Севастополі) – військовик. Віце-адмірал (1941). Держ. та бойові нагороди СРСР. Закін. Мор. кадет. корпус (1899), офіцер. артилер. класи (1903), Мор. академію (1912). Від 1899 служив на Чорномор. флоті. 1905 відмовився командувати розстрілом повсталих моряків із навч. судна «Прут». Під час 1-ї світ. вій­ни командував канонер. човном «Донець» (1915), 1-м дивізіоном есмінців (1916), мінною дивізією (1917). У квітні 1917 обраний головою Союзу офіцерів-республіканців Чорномор. флоту. Брав участь в українізації військ.-мор. сил. У липні 1917 Тимчас. урядом Росії за погодженням з УЦР признач. командувачем Чорномор. флоту. Після більшов. перевороту 1917 надіслав телеграму Ген. секр. військ. справ УНР про визнання флотом влади УНР. У грудні того ж року відійшов від справ, деякий час мешкав у Одесі. Від 1919 – на службі у Червоній армії, зокрема був начштабу Пд. групи військ під командуванням Й. Якіра. 1920–21 – командувач Мор. силами РСФРР. Відтоді – на викладац. роботі, від 1947 – у відставці.

Літ.: Литвин М., Науменко К. Збройні сили України першої половини ХХ ст. Генерали і адмірали. Л.; Х., 2007.

К. Є. Науменко

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
К. Є. Науменко . Немітц Олександр Васильович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=73552 (дата звернення: 22.10.2021)