Немішаєв Клавдій Семенович — Енциклопедія Сучасної України

Немішаєв Клавдій Семенович

НЕМІША́ЄВ Клавдій Семенович (03(15). 10. 1849, м. Смоленськ, Росія – 08. 06. 1927, Ленінград, нині С.-Пе­тер­бург) – організатор залізничного транспорту. Закін. Ін-т інж. шляхів сполучення (С.-Пе­тербург, 1871). Відтоді працював на Тамбов.-Саратов., Рязан.-Козлов. і Сизран.-В'язем. залізницях (усі – Росія). 1896 признач. нач. збиткової на той час Пд.-Зх. залізниці, прокладеної на укр. землях (гол. упр. – у Києві). Зробив знач. внесок у тех. модернізацію залізниці та якісну підготовку влас. кадрів: заснував школу для дітей залізничників у Києві, а також тех. уч-ща у Києві та Одесі. Керував спорудженням ділянки залізниці Київ–Ковель. При Н. значно зросла прибутковість Пд.-Зх. залізниці, встановлено безперевантажувал. сполучення із залізницею Австро-Угорщини. Фінансово сприяв побудові приміщень Київ. політех. ін-ту. 1905–06 – міністр шляхів сполучення Рос. імперії. Після відставки 1906 повернувся на посаду нач. Пд.-Зх. залізниці. Від 1912 – чл. Держ. ради Рос. імперії, від 1914 – нач. Галиц. залізниць (збільшив їхню мережу з 400 до 1400 верст). Після 1917 відсторонений від роботи. Від 1923 – чл. правління Жовтн. залізниці. Його ім'ям і прізвищем названо залізничні станції та насел. пункти Клавдієво (див. Клавдієво-Тарасове) та Немішаєве.

Г. Г. Єфіменко


Покликання на статтю