Неорелігії — Енциклопедія Сучасної України

Неорелігії

НЕОРЕЛІ́ГІЇ – термін, яким позначають оформлені в другій половині 20 століття нові конфесії, релігійні групи, духовні течії, Церкви, поява яких пов’язана з модерновими процесами в релігійній сфері. Н. зумовлені змінами світогляд. парадигм, кризою традиц. релігій, взаємо­впливами різних культур. світів. Водночас, вони виступають результатом реліг. ініціативи окремих осіб, які, базуючись на певній віросповід. традиції (або синкретизмі декількох), творять нове віровчення, культ, орг-цію. Останню вважають самодостатньою і незалежною від будь-якого реліг. центру, а її засновника і кер. – обраним Богом. Класифікуючи численні Н., виділяють утворення неохристиян. (див. Неохристиянство), неоорієнтал. (необуддизм, неоіндуїзм), неоязичниц. (див. Неоязичництво), нью-ейджів. (синкретич.; див. Нью ейдж) орієнтації. Зазвичай первісно Н. – частина молодіж. рухів, що виникають в середовищі інтелектуалізов. верств населення. Майже всі відомі Н. представлені в Україні. Станом на 2020 в Україні діяло 1419 офіційно зареєстров. нео­реліг. орг-цій, зокрема неохристиянських – 1002, рідновірських (неоязичницьких) – 159, орієнталістських – 148, самобут. вірування – 30, ін. – 80. Найчисельнішими є харизматичні орг-ції, кількість яких постійно збільшується.

Л. О. Филипович

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
Л. О. Филипович . Неорелігії // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=73620 (дата звернення: 18.09.2021)