Непийпиво Василь Гнатович — Енциклопедія Сучасної України

Непийпиво Василь Гнатович

НЕПИЙПИ́ВО Василь Гнатович (28. 12. 1915 (10. 01. 1916), с. Кам'янка Полтав. пов. Полтав. губ., нині с. Стасі Полтав. р-ну Полтав. обл. – 19. 01. 2007, Київ) – живописець, графік. Нар. художник УРСР (1982). Чл. НСХУ (1960). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Бойові нагороди. Спец. освіти не мав. Працював 1937–38 оформлювачем Полтав. муз.-драм. театру; у Київ. обл. т-ві художників. Учасник мист. виставок від 1950. Персон. – у Києві (1954, 1971, 1982, 1986), Полтаві (1980). В експресив. за характером картинах та етюдах відтворено мальовничі куточки, па­м'ятки арх-ри й мист-ва укр. земель. Краєвиди Н. ґрунтуються на традиціях укр. реаліст. пейзажу. Для творчості характерні епічність, романтичність, колорист. багатство. Полотна повоєн. часу позначені наративністю, впливом офіц. естетики. Деякі роботи зберігаються у НХМ (Київ), Волин., Житомир., Запоріз., Івано-Фр., Уман. (Черкас. обл.) краєзн. музеях, Дніпров., Запоріз., Полтав., Харків. ХМ.

Тв.: «Ромашки» (1936), «Керченська протока» (1954), «Дуб Б. Хмельницького біля Хортиці» (1958), «Річка Ворскла», «Жито половіє» (обидва – 1960), «Безкрає поле», «Липа, під якою Т. Шевченко написав “Відьму”» (обидва – 1961), «Полтава. Покровська церква» (1962), «Диканька. Старі дуби» (1965), «Пшениця» (1967), «Бучач. Фортеця-замок» (1970), «Дальні печери. Весна», «Канівське море», «Косовиця на Канівщині» (усі – 1974), «Софія Київська», «Диканька. Церква Миколи» (обидва – 1977), «Село Баранівка на Полтавщині» (1978), «У гаю. Біля Києва» (1979), «Ранкові хліби» (1980), «Журба» (1985), «Ніаґарський водоспад», «Замок закоханих» (обидва – 1990), «Благословляю вільну Україну» (1992), «Сяйво Ісу­са Христа», «Михайлівський монастир», «Десятинна церква» (усі – 1995).

Літ.: Василь Гнатович Непийпиво. Виставка живопису: Каталог. К., 1971; Піаніда Б. Сто живописних робіт // Веч. Київ. 1972, 25 січ.; Василь Непийпиво: Каталог виставки творів. К., 1980; 1986; Бо­кий І. Пала весь світ, прозорий і духовний (В. Непийпиво і його пейзажі) // Дніпро. 1990. № 3; Народний художник України Василь Гнатович Непийпиво: Каталог виставки. К., 2006.

В. М. Ханко

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
В. М. Ханко . Непийпиво Василь Гнатович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=73644 (дата звернення: 23.10.2021)