Неповнолітні

НЕПОВНОЛІ́ТНІ — за законодавством України особи, яким не виповнилося 18 років. Їхній правовий статус має низку особливостей порівняно з правовим статусом повнолітніх. Н., зокрема, не мають держ.-правової діє­здатності, тобто не користуються правом обирати і бути обраними до пред­ставниц. органів держ. влади. З по­гляду цивіл. діє­здатності Н. поділяють на осіб, які не досягнули віку 15 р. — малолітніх, й осіб віком 15–18 р. — Н. Діє­здатність осіб віком 15–18 р. є більш широкою, ніж осіб, які не досягнули 15 р. За особу, якій не виповнилося 15 р., угоди укладають її батьки (усиновителі) або опікуни. Малолітні мають право учиняти лише дрібні побут. правочини і не несуть цивільно-правової від­повід­альності за заподіяну шкоду, за них цю від­повід­альність несуть їхні батьки (усиновителі) або опікуни, якщо не доведуть, що шкода сталася не з їхньої вини (ста­т­тя 446 Цивіл. кодексу України). Якщо малолітній заподіє шкоду в той час, коли пере­буває під на­глядом навч., вихов. або лікув. закладу, ці заклади та особи несуть майнову від­повід­альність за шкоду, якщо не доведуть, що вона сталася не з їхньої вини (ста­т­тя 446). Малолітні у віці до 15 р. мають право само­стійно вносити вклади до кредит. установ і роз­поряджатися ними. Проте, якщо вклад на їхнє імʼя внесений ін. особами, ним роз­поряджаються до досягне­н­ня особою 15 р. батьки (усиновителі) або опікуни. Для Н. у віці 15–18 р. обсяг діє­здатності більш широкий, її називають неповною цивіл. діє­здатністю. Крім дрібних побут. правочинів, Н. можуть самі роз­поряджатися своєю зарплатою (заробітком), стипендією або ін. доходами; мати автор. або винахідниц. права на свої твори, винаходи, рац. пропозиції та пром. зразки. Проте у здійснен­ні закріплених за ними прав за наявності до­стат. під­став є і певні сут­тєві обмеже­н­ня. Суд за заявою батьків (усиновителів), піклувальників, органу опіки та піклува­н­ня може обмежити їх у праві само­стійно роз­поряджатися своєю зарплатою (заробітком) або стипендією (ста­т­тя 13). Н. мають право само­стійно вносити вклади до кредит. установ і роз­поряджатися ними, а коштами, внесеними ін. особами на їхнє імʼя, — за згодою батьків (усиновителів) або піклувальників. Вони можуть бути учасниками та засновниками громад. обʼ­єд­нань — молодіж. організацій. Н. несуть обовʼязки із самост. від­шкодува­н­ня заподіяної ними шкоди, їхня цивільно-правова від­повід­альність на заг. під­ставах на­стає з 15 р. Якщо у Н. від­сутнє майно, до­статнє для від­шкодува­н­ня шкоди, обовʼязок від­шкодува­н­ня покладають на їхніх батьків (усиновителів) або піклувальників. Обовʼязок батьків (усиновителів) або піклувальників від­шкодувати шкоду припиняється по досягнен­ні тим, хто заподіяв шкоду, повнолі­т­тя, а також у випадку, коли в нього до досягне­н­ня повнолі­т­тя зʼявилося майно або заробіток, до­статній для від­шкодува­н­ня шкоди (ста­т­тя 447). Згідно з Конвенцією про права дитини 1989 всі Н. є дітьми. Від­повід­но до Кон­ституції України (ста­т­тя 52) діти рівні у своїх правах незалежно від походже­н­ня, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Будь-яке насильство над дітьми та їхню екс­плуатацію карають за законом. Дитина може звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки або піклува­н­ня, ін. органів держ. влади, органів місц. самоврядува­н­ня та громад. організацій. Якщо їй виповнилося 14 р., вона має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів без­посередньо до суду (ста­т­тя 152 Сімей. кодексу України). У трудових правовід­носинах Н. прирівнюють у правах до повнолітніх, але у сфері охорони праці, робочого часу, від­пусток і деяких ін. умов праці вони мають пільги, встановлені законодавством України (ста­т­тя 187 Кодексу законів про працю України). За­звичай трудова право­субʼєктність Н. на­стає з 16 р., проте за згодою одного з батьків або особи, яка його замінює, на роботу можуть при­ймати і осіб, яким виповнилося 15 р., а також учнів заг.-осв. шкіл, профес.-тех. і середніх навч. закладів для викона­н­ня неважкої роботи, що не може заподіяти шкоди здоровʼю і не порушує процесу навч., у вільний від навч. час при досягнен­ні ними віку 14 р. за згодою одного з батьків або особи, яка його замінює. Заборонено за­стосовувати працю осіб, молодших за 18 р., на важких роботах і на роботах зі шкідливими, а також небезпеч. умовами праці, на під­зем. роботах тощо. Н. не можна залучати до нічних, позауроч. робіт, а також до праці у вихідні дні. Зарплату робітникам, молодшим за 18 р., при скороченому робочому дні виплачують у такому ж роз­мірі, як і робітникам від­повід. категорій при повній тривалості робочого дня. Для Н. у віці 16–18 р. тривалість робочого часу не повин­на пере­вищувати 36 год. на тиждень, 15–16 р. (а для тих, хто навч. і працює під час канікул, — 14–15 р.) — 24 год. на тиждень. Від­пустки Н. надають у літній або, за їхнім бажа­н­ням, будь-який час. Певні особливості щодо Н. містить і кримінал. законодавство, зокрема заг. вік кримінал. від­повід­альності встановлено з 16 р. Але за умисні вбивства, умисні тяжкі й середньої тяжкос­ті тілесні ушкодже­н­ня, зґвалтува­н­ня, крадіжки, грабіж, роз­бій, хуліганство, диверсію, бандитизм, терорист. акт і деякі ін. злочини кримінал. від­повід­альність на­стає з 14 р. (ста­т­тя 22 Кримінал. кодексу України). Н., який уперше вчинив злочин невеликої тяжкості, можуть звільнити від кримінал. від­повід­альності, якщо його виправле­н­ня можливе без за­стосува­н­ня покара­н­ня. У таких випадках суд за­стосовує до Н. примус. заходи вихов. характеру (ста­т­тя 97). До особи, яка вчинила су­спільно небезпечне дія­н­ня до досягне­н­ня віку, з якого може на­ставати кримінал. від­повід­альність, суд за­стосовує примус. заходи вихов. характеру (ч. 2 стат­ті 97). До Н., ви­знаних вин­ними у вчинен­ні злочину, за­стосовують такі осн. види покарань: штраф; громад. роботи; виправні роботи; арешт; по­збавле­н­ня волі на певний строк (ста­т­тя 98), але з певними обмеже­н­нями (стат­ті 99–102). Затрима­н­ня та взя­т­тя під варту як запобіж. захід за­стосовують до Н. лише у винятк. випадках, зумовлених тяжкістю вчиненого злочину. Н. викликають до слідчого, прокурора чи суду, за­звичай, через його батьків або ін. закон. пред­ставників. У справах осіб, яких пі­дозрюють або обвинувачують у вчинен­ні злочину у віці до 18 р., участь захисника обовʼязкова (ста­т­тя 45 Кримінал. процесуал. кодексу України). Оголоше­н­ня неповноліт. обвинуваченому про закінче­н­ня досуд. слідства і предʼявлен­ня йому для озна­йомле­н­ня матеріалів справи проводять за участі захисника. При цьому з до­зволу слідчого може бути присутній закон. пред­ставник Н. (ста­т­тя 440). При роз­гляді кримінал. справи щодо Н. до суду викликають батьків або ін. його закон. пред­ставників (ста­т­тя 441). При по­становлен­ні вироку суд зобовʼязаний у разі звільне­н­ня Н. від від­бува­н­ня покара­н­ня з ви­пробува­н­ням чи за­стосува­н­ня до нього покара­н­ня, не повʼязаного з по­збавле­н­ням волі, обговорити пита­н­ня про необхідність при­значе­н­ня Н. громад. вихователя (ста­т­тя 445). Покара­н­ня у ви­гляді по­збавле­н­ня волі Н. від­бувають у спец. виховно-труд. колоніях. В Україні також діє система спец. держ. органів у справах Н. Їхня діяльність врегульована Законом України «Про органи і служби в справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх» (1995).

Завантажити статтю