Несвіч — Енциклопедія Сучасної України

Несвіч

НЕ́СВІЧ – село Луцького району Волинської області. 2017 Несвічів. сільс. раду зараховано до Городищен. сільс. об’єднаної територіал. громади (див. також Михлин). Н. знаходиться на р. Полонка (притока Чорногузки, бас. Дніпра), за 19 км від Луцька та 16 км від залізнич. ст. Сенкевичівка. Охороняються орнітол. заказники Чаруків (від 1992, 375 га) і Лобаниха (від 2003, 232 га). Пл. села 8,37 км2. За переписом насел. 2001, проживали 806 осіб; станом на 2019 – 780 осіб; переважно українці. Залізнична ст. Несвіч-Волинський. Проходить автомобіл. шлях Львів–Радехів–Луцьк. У селі та його околицях виявлено городище острів. типу, 4 поселення та курган. могильник давньорус. часу; поселення волино-люблін. культури; 5 багатошар. поселень, що містили артефакти доби фінал. палеоліту, лінійно-стрічк. кераміки, багатовалик. кераміки, тшинецько-комарів. та вельбар. культур і давньорус. часу. Тут проводили археол. дослідж. О. Цинкаловський, І. Свєшников, В. Конопля, О. Златогорський та ін. Н. вперше згадується у писем. джерелах 1500. Навколишні землі належали князю І. Голов­ні, потім – князям Несвіцьким. До поч. 20 ст. зберігалися сліди давнього князів. замчища та валів і ровів, що його оточували. Після Люблін. унії 1569 Н. віді­йшов від Великого князівства Литовського до Польщі. Жит. брали участь у Визв. вій­ні під проводом Б. Хмельницького. Після 3-го поділу Польщі 1795 – у ме­жах Рос. імперії. Відтоді Н. адміністративно належав до Чаруків. волості. 1795–1920 – село Волин. губ.; 1795–1939 – Луцького пов. У 1-й пол. 19 ст. власниками були шляхтичі Маєвські та Потоцькі, потім – Омецинські. Від серед. 19 ст. до 1-ї світ. вій­ни існував палац, зведений у стилях класицизму та ренесансу на давніших підмурках. Наприкінці 19 ст. був 61 двір, проживали 506 осіб, працював водяний млин (на поч. 1910-х рр. перемелював 12 тис. пудів на рік). 1911 мешкали 989 осіб. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1920–39 – село Чаруків. ґміни Волин. воєводства Польщі; від 1939 – Волин. обл. УРСР. Деякий час Н. входив до складу Чаруків. (Сенкевичів.) р-ну. Від червня 1941 до лютого 1944 – під нім. окупацією. До серед. 1950-х рр. вели збройну боротьбу загони ОУН–УПА. У рад. період Несвічів. сільс. раді були підпорядк. села Коршів і Новокоршів. Нині працюють с.-г. підпр-во «Несвіч» та 3 фермер. госп-ва. У Н. – заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; фельдшер.-акушер. пункт. Пам’ятка арх-ри нац. значення – дерев’яна церква св. Михаїла (1771). Храм хрещатий у плані, одноверхий. Дзвіниця де­рев’яна двоярусна, стоїть з пн. боку від церкви. Серед видат. уродженців – автомоделіст О. Крещук.

Літ.: Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся: (Краєзн. слов. – від найдавніших часів до 1914 р.). Т. 2. Вінніпег, 1986; R. Aftanazy. Dzieje rezy­dencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej. Т. 5. Warszawa, 1991–97; Луцький район: минуле і сучасне: Істор.-інформ. вид. Лц., 2001; Кониш-Рабан Л. Село Несвіч і несвічани. Лц., 2006; Кучинко М. М., Златогорський О. Є. Пам’ятки археології Луцького району Волинської області: Навч. посіб. Лц., 2010.

С. Л. Акімова, С. В. Соколюк

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
С. Л. Акімова, С. В. Соколюк . Несвіч // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=73709 (дата звернення: 27.09.2021)