Несміянов Ігор Олександрович — Енциклопедія Сучасної України

Несміянов Ігор Олександрович

НЕСМІЯ́НОВ Ігор Олександрович (22. 11. 1949, Ашґабат) – художник театру, живописець. Чл. НСХУ (1982). Закін. Київ. худож. ін-т (1977; майстерня Д. Лідера). Працював у ньому 1980–91 викл. каф. композиції. Гол. художник Київ. театру драми і комедії (1982–87), Київ. театру на Подолі (1987–88), Театру «Около дома Станиславского» (Москва, 1996–98). Оформив вистави: «Деідамія» Ґ. Генделя (спіл. постановка Ляйпциз. муз. академії ім. Ф. Мендельсона-Бартольді (Німеччина) та Нац. муз. академії України, Київ), «Манон Леско» А. Прево (обидві – 1980), «Настасія Пилипівна» за Ф. Достоєвським (1982), «Гамлет» В. Шекспіра (1984), «Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра (2005; усі – Київ. театр драми і комедії на Лівому березі Дніпра), «Політ над гніздом зозулі» Д. Вассермана (Київ. молодіж. театр, 1987), «Портрет Мадонни» (Театр «Около дома Станиславского», 1996), «Кішка на розпеченому даху» Т. Вільямса (1999), «Ворог народу (Лікар Стокманн)» Г. Ібсена (2017), «Підступність і кохання» Ф. Шіллера (2018; усі – Нац. театр рос. драми ім. Лесі Українки, Київ), «Тригрошова опера» Б. Брехта (Київ. театр «Ательє 16», 2004). Створює живописні полотна на міфол., реліг., філос. тематику у стилі «просвітленого» наїву. Учасник всеукр. та міжнар. мист. виставок від 1977. Персон. – у Києві (1991–92, 1999, 2019).

Тв.: живопис – «Адам та Єва», «Ной» (обидва – 1990), «Купання», «Падіння» (обидва – 1991), «Вхід у місто» (1993), «Водник», «Мати і дитина» (обидва – 1994), «Джерело (Сім’я)» (1995), «Жертвування» (1999), «Родина» (2001), «Джерело» (2005), «Дорога» (2011), «Сон воїна» (2018).

Літ.: Заболотна В. Вічна тема «любові – ненависті» // Київ. пектораль. 2002. № 1; Шерман А. Хто я і хто ми? // Антиквар. 2016. № 11–12.

В. І. Заболотна

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
В. І. Заболотна . Несміянов Ігор Олександрович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=73731 (дата звернення: 16.09.2021)