Нью-Йорк
НЬЮ-ЙО́РК (1951–2021 — Новгородське) — селище міського типу Бахмутського району (до 2020 — Торецької міської ради) Донецької області. 2020 Новгород. селищ. раду (підпорядк. смт Неліпівка, села Леонідівка і Юр’ївка, с-ща Валентинівка та Суха Балка) зараховано до Торец. громади. Н.-Й. знаходиться на Донецькому кряжі, на р. Кривий Торець (притока Казенного Торця, бас. Сіверського Дінця), за 55 км від Донецька та 7 км від Торецька. Площа 14,52 км2. За переписом насел. 2001, проживали 11 927 осіб (складає 90,4 % до 1989), з них рос. мову назвали рідною 65,74 %, укр. — 33,95 %, білорус. — 0,12 %; станом на 1 січня 2020 — 10 064 особи. Залізнична ст. Фенольна. У 17 ст. на цих землях з’явилися козац. зимівники. Згодом у Балці Залізній утвор. держ. військ. слободу, пізніше — с. Залізне (нині у межах Н.-Й.). У 2-й пол. 18 ст. на запрошення Катерини ІІ тут почали селитися німці. Підприємець Я. Унгер разом із нім. фахівцями збудував один із перших на Донеччині цегел. заводів. Завод. с-ще назвали Н.-Й., що стало центром поселень 7-ми колоній німців-менонітів Бахмут. пов. Катеринослав. губ. 1859 у Залізному проживали 3283, у Н.-Й. — 85 осіб; 1908 — відповідно 5757 і 1493. У 1894 Н. Нібур заснував завод с.-г. машин (у рад. період перетворено на Новгород. маш.-буд. завод ім. Г. Петровського, що працював до серед. 2000-х рр.). У 19 ст. німці-меноніти заклали парк (нині у ньому є Алея письменників із погруддями О. Пушкіна, В. Маяковського й М. Горького). 1916–18 споруджено фенол. завод, що нині входить до пром. групи «Метінвест Холдинг» і є єдиним на тер. пострад. країн підприємством із централіз. перероблення фенол., нафталін. і піридин. сировини, одержуваної як побіч. продукції при високотемператур. коксуванні кам’яного вугілля. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1920–25 — у складі Донец. губ.; 1920–22 — Дебальцев. пов.; 1923–30 — Артемів. (1923–24 — Бахмут.) округи; від 1932 — Донец. (1938–61 — Сталін.) обл. Наприкінці 1920-х рр. німців переселили на Делекий Схід, де вони заснували однойм. поселення (нині Лугове Амур. обл., РФ). Жит. зазнали сталін. репресій. Від 1938 — смт. 1939 у Залізному мешкали 8314, у Н.-Й. — 4737 осіб. Від жовтня 1941 до вересня 1943 — під нім. окупацією. 1951 Н.-Й. перейменували на Новгородське, 2021 істор. назву повернули. 1959 у Залізному проживали 7628, у Новгородському — 5285 осіб. Нині у Н.-Й. — 3 заг.-осв. школи, школа-інтернат, 2 дитсадки; 2 б-ки, філія Торец. муз. школи, 4 заклади культури, зокрема й клуб фенол. заводу, Будинок техніки. Діє Свято-Духів. церква. Збереглася значна кількість будівель поч. 20 ст., зокрема й кооп. магазин (1910). Встановлено погруддя Б. Хмельницького, 2 меморіали воїнам-заводчанам, які загинули під час 2-ї світової війни. Серед видат. уродженців — ревматолог, бальнео- і фізіотерапевт Є. Брусиловський, лікар-хірург К. Двужильна, лікар-невролог О. Коваленко, геолог В. Зосимович, фахівець у галузі експлуатації авіац. техніки В. Кулик, фізик В. Черноусенко; музикознавець С. Коробецька, композитор, муз. редактор Є. Льонко; політ. діяч, промисловець О. Булянда, металург, Герой Соц. Праці В. Шкуропат. З Н.-Й. пов’язані життя учасників 2-ї світової війни, Героїв Рад. Союзу М. Гужви та О. Якуненка.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
