Нурмухаммедов Марат

НУРМУХАМ­МЕ́ДОВ Марат (Нурмухамедов Марат; 06. 01. 1930, м. Турткуль, нині Каракалпакія, Узбеки­стан — 20. 06. 1986, м. Ізмір, Туреч­чина, похов. у м. Нукус, Каракалпакія) — каракалпацький літературо­знавець, організатор науки, громадський діяч. Доктор філологічних наук (1965), професор (1968), академік АН Узбец. РСР (1974). Член СП СРСР (1955). Закін. Нукус. пед. ін­ститут (1950), де потім викладав. Перший голова Каракалпац. філії (1959–61), академік-секр. Від­діл. історії, мово­знавства і літературо­знавства (1966–74, 1979–85), віце-президент (1974–79) АН Узбец. РСР. Ректор Нукус. університету (1985–86), що до 1992 носив імʼя Т. Шевченка. Був відп. ред. і чл. редколегії низки щоріч. наук. ви­дань з історії та літ-ри, а також Узбец. енциклопедії. Автор числен. моно­графій, під­ручників, брошур та ін. публікацій каракалпац., узбец. та рос. мовами, деякі з яких пере­кладені турк­мен., казах., укр., англ., угор. та ін. мовами. Досліджував заг. про­блеми теорії та історії літ-ри, зокрема каракалпацької, та її звʼязки з літ-рами народів СРСР, пита­н­ня взаємо­звʼязку літ-ри і культури народів Сходу, роз­виток літ. жанрів, худож. методу, письмен­ниц. майстерності, фольклорно-літ. взаємодії, історії релігій народів світу, тюркології та етно­графії. У кн. «Из истории рус­ско-каракалпакских культурных связей» (Ташкент, 1974; каракалпац. мовою — Нукус, 1977) докладно про­аналізував життя і творчість Т. Шевченка під час Аральської опис. екс­педиції, подав характеристику його маляр. творів цього періоду. Загинув в автомоб. ката­строфі.

Завантажити статтю