Нурмухаммедов Марат — Енциклопедія Сучасної України

Нурмухаммедов Марат

НУРМУХАММЕ́ДОВ Марат (Нурмухамедов Марат; 06. 01. 1930, м. Турткуль, нині Каракалпакія, Узбекистан – 20. 06. 1986, м. Ізмір, Туреччина, похов. у м. Нукус, Каракалпакія) – каракалпацький літературознавець, організатор науки, громадський діяч. Д-р філол. н. (1965), проф. (1968), акад. АН Узбец. РСР (1974). Чл. СП СРСР (1955). Закін. Нукус. пед. ін-т (1950), де потім викладав. Перший голова Каракалпац. філії (1959–61), акад.-секр. Відділ. історії, мовознавства і літературознавства (1966–74, 1979–85), віце-президент (1974–79) АН Узбец. РСР. Ректор Нукус. ун-ту (1985–86), що до 1992 носив ім'я Т. Шевченка. Був відп. ред. і чл. редколегії низки щоріч. наук. видань з історії та літ-ри, а також Узбец. енциклопедії. Автор числен. монографій, підручників, брошур та ін. публікацій каракалпац., узбец. та рос. мовами, деякі з яких перекладені туркмен., казах., укр., англ., угор. та ін. мовами. Досліджував заг. проблеми теорії та історії літ-ри, зокрема каракалпацької, та її зв'язки з літ-рами народів СРСР, питання взаємо­зв'язку літ-ри і культури народів Сходу, розвиток літ. жанрів, худож. методу, письменниц. майстерності, фольклорно-літ. взаємодії, історії релігій народів світу, тюркології та етнографії. У кн. «Из истории русско-каракалпакских культурных связей» (Ташкент, 1974; каракалпац. мовою – Нукус, 1977) докладно проаналізував життя і творчість Т. Шевченка під час Аральської опис. експедиції, подав характеристику його маляр. творів цього періоду. Загинув в автомоб. катастрофі.

І. М. Дзюба

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю