Нунцій — Енциклопедія Сучасної України

Нунцій

НУ́НЦІЙ (від лат. nuntius – вісник) – постійний дипломатичний представник (посол) Святого Престолу в державі, з якою він підтримує дипломатичні відносини. У зв'язку з подвій. статусом Ватикану як держави-міста і Святого Престолу як центру вселен. РКЦ, саме Святий Престол як суб'єкт міжнар. права і міжнар. відносин здійснює кер-во дипломат. службою Ватикану (нунціатурами) в понад 200 країнах (станом на 2018) не лише християн., а й мусульман., буддій., індуїст. конфесійності. Н. поєднує виконання церк. і дипломат. функцій. Гол. церк. функція полягає в зміцненні єдності партикуляр. римо-катол. Церков із Святим Престолом. Н. зобов'я­заний сповіщати про умови, в яких перебувають Церкви в країнах його перебування і налагоджувати з держ. владою сприятливі для Церкви відносини. Серед ін. функцій Н. – підтримка тісних зв'язків із Конференцією єпископів РКЦ у країні його перебування, надання їй різноманіт. допомоги, зокрема пропонування для Святого Престолу імен кандидатів на єпископів, збір інформації про претендентів на цю посаду, налагодження співпраці місц. катол. єпископів із ін. Церквами і реліг. спільнотами та встановлення діалогу з нехристиян. релігіями. Н. часто обирають дуаєнами дипломатичного корпусу. Станом на 2019, статус дуаєна в 53 державах надано папським Н. Встановлення дипломат. відносин Святого Престолу з Україною 1992 сприяло відродженню інституціонал. структур РКЦ в Україні. Утворення єпископал. корпусу цієї Церкви стимулювало прискор. поширення католицизму на Сх. і Пд. України, становлення розгалуж. мережі чернечих орденів, теол. катол. навч. закладів і вид-в. Започатковано новий напрям «сх. політики» Ватикану, в якій Україні відведено роль своєрід. ретранслятора між Заходом і Сходом. Це сприяло істот. збільшенню кількості катол. громад, монастирів, а також всієї структури катол. Церкви. Нунціатура Святого Престолу в Україні виконує широкомасштабні функції в держ., церк. і міждерж. відносинах. Н. як особистий надзвич. представник Папи Римського бере участь у всьому духов. житті держави. Нунціатура Святого Престолу в Україні має такі преференції у виконанні своєї місії, яких не має жодне посольство, що репрезентує в Україні свою державу. Першим Н. в Україні був архієпископ А. Франко (1992–99). Його наступники – архієпископи Н. Етерович (1999–2004), І. Юркович (2004–11), Т.-Е. Ґалліксон (2011–15), К. Ґуджеротті (від 2015). До дипломат. функцій Н. також належить укладання конкордатів (угод) між Святим Престолом і різними державами, що регулюють правовий статус РКЦ у певній країні: її стан, можливі привілеї, призначення єпископів, звільнення катол. духовенства від податків та військ. повинності, особ­ливі повноваження катол. Церкви з питань шлюбу, сім'ї, церк. власності. Ватикан вважає конкордати єдино правил. і корис. для катол. Церкви формою регулювання відносин між Церквою і державою. В країнах, де катол. Церква має мінімал. кількість по­слідов­ників і в основному офіц. держ. статус належить ісламу, буддизму, індуїзму або іудаїзму, конкордати узгоджують з чинним законодавством. Святий Престол як суб'єкт міжнар. права здійснює свою діяльність в ООН у ролі спостерігача та бере активну участь у роботі понад 20 спеціалізов. установ ООН. В ЄС Святий Престол акредитов. апостол. Н. Вагоме місце в двосторон. відносинах Святого Престолу посідають Ізраїль та Палестина, оскільки на цих тер. знаходяться святі місця для всіх християн і проходить лінія дотичності трьох релігій – іудаїзму, ісламу та християнства. Дипломат. відносини з Ізраїлем і Орг-цією визволення Палестини надали Святому Престолу широкі права і можливості реалізувати на цих тер. свої функції у сфері благодійництва, навчання, культури і моралі, що підтверджено підписанням 2009 в Апостол. палаці у Ватикані Меморандуму про порозуміння між Святим Престолом і Лігою араб. держав. Дипломат. діяльність Святого Престолу в різних її виявах (встановлення дипломат. відносин, відкриття нунціатур, підписання конкордатів) активізується в країнах Азії та Африки, що дозволяє Ватикану набувати нової якості в сучас. світі. Налагодження екуменізму з християн. Церквами і міжконфесій. діалогу з нехристиян. світ. релігіями, проекти наук., освіт., культур., екол. співпраці з різними країнами надають нового обрису сучас. Ватикану і його важливому дипломат. інструментарію – Святому Престолу.

Літ.: Яроцький П. Л. Релігієзнавство. Сучасні релігійні процеси у світі й Україні. К., 2013; Отрош М. І. Церковно-політична історія Римських пап. Т. 1. О., 2019.

П. Л. Яроцький


Покликання на статтю