Носсінґ Альфред

НО́С­СІҐ Альфред (18. 04. 1864, Львів — 22. 02. 1943, Варшава) — діяч сіоністського руху, письмен­ник, скульптор. Здобув докторати з права, медицини та філософії в університетах Львова, Відня, Цюриха. Автор збірок поезії, пʼєс, музикозн. праць, критич. статей, лібрето, написаних польс. і нім. мовами, а також низки скульптур біблій. тематики («Цар Соломон», «Юда Мак­кавей», «Вічний Жид», «Макс Нордау»). Спочатку під­тримував і пропагував ідею асиміляції євреїв, згодом пере­йшов на позиції сіонізму. 1887 опублікував першу сіоніст. працю польс. мовою «Próba rozwiązania kwestji źydowskiej», в якій за­пропонував створити євр. державу в Палестині та суміж. країнах (мала знач. резонанс у середовищі євр. інтелігенції, особливо у Галичині). У періодиці вміщував стат­ті та нариси з євр. нац. про­блем, високо оцінював здатність євреїв виживати у склад. умовах боротьби за існува­н­ня, однак водночас засуджував їхню заро­зумілість, амбіційність і зверх­ність щодо ін. народів (з цими по­глядами Н. солідаризувався І. Франко). На­прикінці 19 ст. був кор. «Gazety Lwow­skiej» у Парижі, від 1900 мешкав у Берліні. Брав участь у перших сіоніст. кон­гресах, але через конфлікт із ідеологом від­родже­н­ня євр. держави Т. Герцлем 1903 ви­йшов із Всесвіт. сіоніст. організації та на противагу їй 1908 заснував Євр. колонізац. організацію. У роки 1-ї світової вій­ни дотримувався пронім. орієнтації. З приходом до влади у Німеч­чині нацистів ви­­їхав до Варшави. Після нацист. окупації Польщі та створе­н­ня 1940 Варшав. ґетто був при­знач. чл. юденрату — євр. адм. самовряд. органу. Склав плани євр. еміграції до Палестини та подав кілька меморандумів нім. владі. За звинуваче­н­ням у спів­праці з нацистами страчений чл. євр. бо­йової організації.

Завантажити статтю