Носов Іван Степанович — Енциклопедія Сучасної України

Носов Іван Степанович

НО́СОВ Іван Степанович (01. 04. 1923, с. Кочнєво, нині Владимир. обл., РФ – 05. 07. 1997, м. Ковров Владимир. обл.) – військовик. Герой Рад. Союзу (1944). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Держ. та бойові нагороди СРСР. В армії і на фронті від 1942. Відзначився у вересні 1943 як ком-р гармати 321-го гвард. винищув.-протитанк. артилер. полку 7-ї гвард. винищув.-протитанк. артилер. бригади під час форсування Дніпра побл. с. Селище Канів. р-ну Київ. обл. (нині Звенигород. р-ну Черкас. обл.). Від 1944 служив у внутр. військах НКВС. Закін. Калінінгр. вищу школу МВС (РФ, 1948). Від 1953 – лейтенант у запасі. Мешкав і працював у Коврові, де встановлено стелу та мемор. дошку Н.

М. І. Бушин

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
М. І. Бушин . Носов Іван Степанович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=73938 (дата звернення: 18.10.2021)