Носківці — Енциклопедія Сучасної України

Носківці

НО́СКІВЦІ – село Жмеринського району Він­ницької області. 2020 Носковец. сільську раду (підпорядк. с. Демків) зараховано до Стані­славчиц. громади. Н. знаходяться на правому березі р. Мурафа (притока Дністра; збудовано ставок), у місці впадіння малої р. Морозко, за 60 км від обл. центру, 20 км від райцентру та 12 км від с. Станіславчик. Пл. 3,36 км2. За переписом насел. 2001, проживали 1702 особи; переважно українці. Проходить міжнар. автомагістраль Житомир–Могилів-Подільський. Виявлено артефакти трипіл. культури, ранніх хлібороб. і скотар. племен Пд.-Сх. Європи 2–1 тис. до н. е. Пам’ятка архео­логії – слов’ян. городище 10–11 ст. У шкіл. музеї зберігаються кам’яні знаряддя праці, знайдені на тер. села. Вперше згадуються 1431 у грамоті литов. князя Яґайла як власність Лаврентія Ціолка та його сина Петра. Пізніше належали шляхтичам Потоцьким, поміщикам Бахметьєвим, генералу Дюгамелю та ін. У серед. 18 ст. збудовано Різдвяно-Богородиц. церкву. Після 2-го поділу Польщі 1793 Н. відійшли до Рос. імперії. 1797–1925 – село Поділ. губ.; 1796–1921 – Вінн., 1921–23 – Жмерин. пов. 1860 засн. Носковец. цукр. з-д, що згодом щорічно виробляв 60–100 тис. пудів цукру. Працював цегел. з-д, що мав потуж. 100 тис. шт. цегли на рік. Від 1861 – у складі Станіславчиц. волості. 1862 відкрито церк.-парафіял. школу, 1884 – міністер. уч-ще. Від 1885 помістям володіла Ю. Пащенко. У тому ж році був 241 двір, проживали 2014 осіб. 1898 – 3368 жит. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–30 – село Могилів. округи; від 1932 – Вінн. обл.; 1923–57 – Станіславчиц. р-ну. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від серед. липня 1941 до серед. березня 1944 – під нім. окупацією. Діяло ґетто. На фронтах 2-ї світ. вій­ни воювали 626 воїнів-земляків, з них 375 загинули (встановлено пам’ятник). 1946–53 функціонував дит. будинок. На поч. 1970-х рр. проживали 3,3 тис. осіб. Нині у Н. – заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; амбулаторія заг. практики сімей. медицини. Частково зберігся парк Потоцьких–Бахметьєвих (18–20 ст.). Ботан. па­м’ятки природи місц. значення: Бук плакучий, Бук червонолистий, Кедр сибірський, Ясен плакучий. Пам’ятки арх-ри місц. значення: палац і манеж садиби Бахметьєвих (19 ст.). Серед видат. уродженців – поет Ю. Юрчак, Герой Рад. Союзу І. Оленич, бригадир докерів-механізаторів Одес. мор. торг. порту, Герой Соц. Праці М. Ти­мунь. У серед. 19 ст. у селі збирав народнопоет. співомовки С. Руданський; 1885–86 жив рос. поет С. Надсон. Письменник Ю. Смолич згадував, як він пішки з торбинкою на плечах ходив у Н., щоб отримати хлібину й крупи на прожиття у своєї сестри, яка від 1919 тут вчителювала. У Носковец. школі також працював вчителем письменник Я. Сікорський, навч. поет А. Гудима (народився у сусід. с. Слобода-Носковецька).

А. Д. Лавров

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
А. Д. Лавров . Носківці // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=73960 (дата звернення: 20.09.2021)