Носирев Євген Романович — Енциклопедія Сучасної України

Носирев Євген Романович

НО́СИРЕВ Євген Романович (22. 05. 1919, м. Чита, нині Забайкал. краю, РФ – 10. 04. 1989, Київ) – гобоїст, педагог. Канд. мистецтвознавства (1959), проф. (1977). Закін. Моск. ін-т іноз. мов (1947) та консерваторію (1949; кл. М. Іванова). 1949–62 – соліст симф. оркестру Саратов. філармонії (РФ), водночас 1949–66 викладав у Саратов. консерваторії (від 1964 – зав. каф. духових інструментів). 1966–71 – зав. каф. духових та удар. інструментів, водночас 1970–71 – проректор Донец. муз.-пед. ін-ту. Від 1971 – у Київ. консерваторії: зав. каф. духових та удар. інструментів, 1975–84 – проректор з наук. роботи. Зробив знач. внесок у розвиток духового муз. виконавства, історії та методики навч. гри на гобої.

Пр.: Методика навчання гри на гобої. 1971; Гобой. 1974; Возможности исполнительской импровизации произведений композиторов ХVIII века на духовых инструментах // Искусство на духовых инструментах: история и методика. 1986; Гобоист А. И. Иванов // Теория и практика игры на деревянных духовых инструментах. 1989 (усі – Київ).

Літ.: Черных А. Советское духовое инс­трументальное искусство. Москва, 1989.

О. П. Кушнірук

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю