Носик Олег Іванович — Енциклопедія Сучасної України

Носик Олег Іванович

НО́СИК Олег Іванович (12. 03. 1926, Запоріжжя – 21. 09. 1996, там само) – композитор, педагог. Чл. СКУ (1963). Закін. Держ. муз.-пед. ін-т ім. Гнесіних (Москва, 1959; музикознав. ф-т, кл. Г. Літинського; композитор. ф-т, кл. В. Крюкова). Відтоді – викл. муз. уч-ща, водночас звукореж. і муз. ред. студії телебачення у Дніпропетровську (нині Дніпро); 1961–96 – викл. Запоріз. муз. уч-ща.

Тв.: для симф. оркестру – Увертюра на 3 укр. нар. теми (1959); для струн. оркестру – Симфонієта (1972); для скрипки та фортепіано – Варіації на теми укр. нар. пісні «Зоре моя вечірняя» (1959); камерно-інструм. – 2 струн. квартети (1959, 1962); для фортепіано – Вальс (1960), Марш (1971); вокал.-хор. – кантата «Наша весна» (1961, сл. М. Рильського), хори «Сибір» (1971, сл. Т. Нещерет), «Червона калина» (1976, сл. Т. Шевченка), романси на сл. В. Сосюри, О. Пушкіна, С. Єсеніна, С. Овчаренка та ін., пісні для дітей.

І. А. Комарова


Покликання на статтю