Носенко Надія Сергіївна — Енциклопедія Сучасної України

Носенко Надія Сергіївна

НО́СЕНКО Надія Сергіївна (16. 11. 1918, м. Олександрія, нині Кіровогр. обл. – 13. 08. 2010, Запоріжжя) – скульпторка. Дружина І. Носенка. Чл. НСХУ (1967). Закін. Дніпроп. художнє уч-ще (нині Дніпро, 1941; викл. М. Погрібняк, О. Жирадков). Під час 2-ї світ. вій­ни перебувала в евакуації в м. Ту­­ап­се (РФ), Баку. Брала участь у благоустрої м. Дніпродзержинськ (нині м. Кам’янське Дніпроп. обл.; 1944–45). Від 1951 мешкала в Запоріжжі. Працювала скульпторкою в майстернях обл. т-ва художників (1951–62), на худож.-вироб. комбінаті (1962–98). Більшість робіт виконала у спів­авт. із чоловіком. Осн. галузі – станк. та монум. скульптура. Створила монументи героям 2-ї світ. вій­ни та Героям Соц. Праці, правдиві образи металургів, хліборобів, ліричні жін. портрети, проник­ливі образи шевченкіани. Учасниця обл., всеукр. мист. виставок від 1952. Персон. – у Запоріжжі (1977). Окремі твори зберігаються в Запоріз. худож. та краєзн. музеях.

Тв.: станк. композиції – «М. Гоголь» (1951), «Герой Соціалістичної Праці доярка М. Сардак» (1956, 1963), «Заочниця» (1957), «Запорожці. Заслужений металург УРСР П. Дорошенко та перший підручний Л. Перехрест», «У наймах коси побіліють» (обидві – 1961, спів­авт.), «Наймичка» (1964), «Ланкова», «Металург» (обидві – 1967), «Бригада комуністичної праці М. Кінебаса» (1970; обидві – спів­авт.); рельєф «Мати» (1980-і рр.); барельєф «Мистецтво належить народу» (на фронтоні Запоріз. укр. муз.-драм. театру ім. В. Магара, 1952, спів­авт.); пам’ятники – «Материнство» (1953, м. Бердянськ Запоріз. обл.), «Металург» (1959, Запоріжжя), «Слава героям праці» (1960, м. Дніпрорудне Запоріз. обл.; обидва – спів­авт.), «Наука і праця» (1965), «Морякам-десантникам» (1972; обидва – м. Бердянськ), «Клятва» (1973, смт Михайлівка Запоріз. обл.; обидва – спів­авт.), «За Батьківщину» (1974, с. Омельник, спів­авт.), «Моя Вітчизна» (1975, колгосп «Батьківщина» Гуляйпіл. р-ну), загиблим розвідникам «Вибух» (1984, с. Лугівка), «За рідну землю» (1987, радгосп «Південний»; обидва – співавт.), В. Чапаєву (1988–91, радгосп «Чапаєвський», спів­авт.); погруддя Героїв Рад. Союзу І. Снітка (1969, с. Новоукраїнка), Є. Носаль (1973, смт Михайлівка); стела «Ніхто не забутий» (1972, смт Новомиколаївка, спів­авт.; усі – Запоріз. обл.).

Літ.: Н. С. Носенко. Персональна художня виставка: Каталог. З., 1977; Латанский С. «Степом, степом...» // Индустр. Запорожье. 1999, 27 февр.; Чуприна А. Надежда Носенко – единственная в Запорожской области женщина-скульптор // МИГ. 2003, 6 марта; Алек­сєєва О. Професійне мистецтво Запоріжжя: на зламі часів // ОМ. 2008. № 3; Босько В. Люди, події, факти – 2018: Альм. Вип. 13. Кр., 2017.

Т. П. Гончаренко

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
Т. П. Гончаренко . Носенко Надія Сергіївна // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=73983 (дата звернення: 23.09.2021)