Носенко Анна Іванівна — Енциклопедія Сучасної України

Носенко Анна Іванівна

НОСЕ́НКО Анна Іванівна (30. 07. 1979, м. Помічна, нині Новоукр. р-ну Кіровогр. обл.) – мистецтвознавець, живописець, художниця декоративного ткацтва. Канд. мистецтвознавства (2006). Чл. НСХУ (2008), НСЖУ (2019). Закін. худож.-графіч. ф-т Пд.-укр. пед. ун-ту (Одеса, 2002; викл. В. Сакалюк, О. Слешинський, О. Токарева). Від 2007 працює у ньому: від 2012 – доц. каф. образотвор. мист-ва. Наукові дослідження: теор. проблеми образотвор. мист-ва України, зокрема творчість художників Одеси у контексті світ. мист-ва. Уклала каталоги «Сфера притяжения: Творческий проект Алексея Малика» (2008), «Галина Мещерякова» (2009), «Дмитрий Величко. Живопись» (2011; усі – Одеса). Учасниця обл., всеукр., міжнар. худож. виставок від 1999. Персон. – в Іллічівську (нині Чорноморськ, 1999), Одесі (2000, 2014–19). Для твор. манери притаманні розмаїття зображал. засобів, образність худож. мислення, сміливість композиц. побудови, виразність живопис. мови, вишуканість колористич. та пластич. рішень. Деякі роботи зберігаються в Одес. музеї зх. і сх. мист-ва, Чорномор. музеї образотвор. мист-в ім. О. Білого.

Пр.: Роль світлового середовища у колористичній системі Д. М. Фруміної // Вісн. Харків. академії дизайну і мист-в. 2003. № 2; Пейзаж как средоточие души: Живопись Ореста Слешинского // Художня культура. Актуал. проблеми. К., 2007. Вип. 4; Тенденції імпресіонізму в одеській живописній школі // Укр. мистецтвознавство: Зб. наук. пр. К., 2009. Вип. 9; Николай Резниченко. Путь к храму. Графика. О.; Т., 2012; У пошуках «величної простоти»: абстрактне мистецтво і дитяча творчість // Сучасне мист-во: Наук. зб. К., 2018. Вип. 14; Светорожденное искусство. Светлана Григорье­ва. Живопись, графика. О., 2019.

Тв.: гобелени – «Сліди на піску» (2002), триптих «Флора» (2004); живопис – «Так до сонечка осінь убралася», «Вечір на лимані» (обидва – 2013), «Бузковий вечір. Париж», «Світло і тінь Чорномор'я» (обидва – 2014), «Зустріч на каналі Сен-Мартен» (2015), «Там, де народжуються тумани» (2016), «Народження осені», «Неткані візерунки» (обидва – 2017), «На Плавневому каналі. Вилкове» (2019); графіка – «Верховинські ритми» (2018).

Літ.: Скляр В. Весна Анны Носенко // Порто-Франко. 2016, 25 марта; Савченко С. Анна Носенко. Особистість сучасного арт-простору // Золотий фонд нації. Українці: творчість, інновації, інвестиції. К., 2019.

С. Г. Крижевська


Покликання на статтю