Норміровка — Енциклопедія Сучасної України

Норміровка

«НОРМІРО́ВКА» – одне з перших монополістичних об'єднань харчо-смакової промисловості Російської імперії, створене для регулювання продажу цукру за кордон. 1887 більшість цукрозаводчиків Київ., Поділ., Волин. губ. і Царства Польського уклали між собою угоду про регламентацію експорту (т. зв. нульовий договір), що започаткувала процес орг-ції «Н.». 1899–1901 усіма справами картелю керував «Ком-т 15-ти представників», що проводив свої засідання один раз на рік. Він розглядав питання квот і цінової політики (рішення вважали обов'язко­ви­ми для виконання, якщо у роботі ком-ту взяло участь мінімум 6 осіб), а доставку цукру на зовн. ринки здійснювала Рада експортерів, якій кожен з учасників об'єд­нання передовіряв право розпоряджатися частиною своєї готової продукції. Норми вивозу встановлювали із урахуванням розмірів та продуктивності з-дів-контрагентів. У цих межах власники самі займалися реалізацією, лише надлишки підлягали централізов. збуту через контору «Н.» за цінами останньої (порушення карали знач. штрафами). Картель об'єднував 212 (із 224) цукроварень Рос. імперії (окрім кількох підпр-в Полтавщини й Харківщини), його центрами були Варшава (для поляків) та Київ (для всіх ін.). 1890–91 «Н.» виробила 26, у 1895–96 – 34, у 1899–1900 – 39 млн пудів цукру (96 % від заг.-імпер. обсягу). Через неузгодженість дій і внутр. суперечності картель припинив існування 1902.

Літ.: Сибиряков В. М. Положение свеклосахарной промышленности и нормировка. К., 1891; Воблий К. Г. Нариси з історії російсько-української цукродобувної промисловості. Т. 2. К., 1930.

О. М. Машкін


Покликання на статтю