Нормативно-правовий акт — Енциклопедія Сучасної України

Нормативно-правовий акт

НОРМАТИ́ВНО- ПРАВОВИ́Й АКТ – офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим органом держави, що встановлює, змінює, скасовує чи конкретизує певні норм права з метою регулювання суспільних відносин. Виконує дві рівнозначні функції: юрид. джерела права та форми права, тобто виступає як спосіб існування і вираження норм права. Усі Н.-п. а. перебувають між собою в ієрарх. підпорядкованості, що й визначає юрид. силу документа. До них належать закони та підзаконні акти (укази і розпорядження глави держави, постанови уряду, акти центр. органів виконав. влади тощо). Н.-п. а. відображає волю уповноваженого суб'єкта права, є обов'язк. для виконання, має документал. форму закріплення, його виконання забезпечує держава, зокрема і примус. засобами. На відміну від Н.-п. а. як актів, розрах. на багаторазове застосування, індивід. акти конкретизують правові норми чи визначають їхній дійс. зміст і мають форму правозастосов. або інтерпретац. акта. За сферою дії розрізняють заг. і спец. Н.-п. а.; за характером волевиявлення – акти встановлення, заміни або скасування норм права; за галузями законодавства – цивіл., кримінал., адм., кримінал.-процесуал., адм.-процесуал. та ін. Осн. структурні елементи Н.-п. а.: преамбула, пункти (статті), глави, розділи, частини, а в окремих випадках – книги (Цивіл. кодекс України). Згідно зі ст. 93 Конституції України, Н.-п. а. у формі закону набирає чинності через 10 днів від дня його офіц. оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування. В Україні від 1992 запроваджено держ. реєстрацію Н.-п. а., а 1996 засн. Єдиний держ. реєстр норматив. актів (порядок ведення та користування затв. 2001 КМ України). До нього включено: Н.-п. а., видані, починаючи від дня прийняття Акта проголошення незалежності України 1991, чинні, опубл. та неопубл. (зокрема з обмежу­вал. грифами) закони України, постанови ВР України, декрети, постанови і розпорядження КМ України, рішення і висновки Конституц. Суду України, а також зареєстр. в Мін-ві юстиції України Н.-п. а. мін-в, ін. центр. органів виконав. влади, органів госп. упр. та контролю, НБУ, а також міжнар. договори України; Н.-п. а., видані до 24 серпня 1991, що не втратили чинності та не супере­чать законодавству України; тимчас. Н.-п. а. зі строком дії протягом року і більше та зі строком дії менше року в разі наступ. їхнього продовження. Не підлягають включенню акти, що не містять правових норм, зокрема про затв. стандартів, тех. умов, буд. норм і правил, ін. нормативно-тех. документів, тарифно-кваліфікац. довідників, форм звітності; призначення на посаду та звільнення з неї; скликання нарад, конференцій, семінарів тощо; спорудження пам'ятників, монументів конкрет. особам і на честь певних подій, нагородження грамотами, відзнаками тощо, а також з питань орг-ції виконання раніше прийнятих Н.-п. а. До Єдиного держ. реєстру норматив. актів вносять дату, норму, назву, текст і реєстрац. код акта, дату і номер реєстрації у Мін-ві юстиції України, класифікац. індекс. Мін-во юстиції України розробляє організац. та методол. принципи його ведення, ухвалює рішення про включення до нього Н.-п. а., здійснює їхнє опрацювання, ідентифікацію, класифікацію, відповідає за автентичність та конкрет. стан еталон. текстів, забезпечує належне збереження і використання реєстру.

Літ.: Скакун О. Ф. Теорія держави і права. X., 2001; Загальна теорія держави і права України. К., 2008.

В. П. Нагребельний


Покликання на статтю