Норит — Енциклопедія Сучасної України

Норит

НОРИ́Т – магматична гірська порода ос­новного складу нормальної лужності, різновид габро. Гол. породоутворювал. мінерали: осн. плагіоклаз – 35–70 %, ортопіроксен – 20–60 %. Усереднений хім. склад: SiO2 – 50,32 %, TiO2 – 0,34 %, Al2О3 – 16,71 %, Fe2О3 – 2,47 %, FeO – 9,41 %, MnO – 0,11 %, MgO – 8,63 %, CaO – 9,41 %, Na2O – 1,93 %, К2O – 0,36 %, Р2O5 – 0,06 %. Розрізняють габронорити (містять понад 5 % клінопіроксену) та олівін. Н. (5–35 % олівіну). До складу Н. можуть входити: біотит, кварц, мікроклін, апатит, циркон, ільменіт і титаномагнетит. Структура переважно гіпідіоморфно-зерниста, текстура масивна або трахітоїдна. Трапляється в складі великих розшарованих інтрузивів осн. і ультраосн. порід, в анортозит. комплексах раннього докембрію, в анортозит-рапаківіграніт. асоціаціях; іноді складає дрібні самостійні інтрузиви. З норит. інтрузивами пов’язано родовища сульфід. мідно-нікелевих руд, що містять платиноїди, а також родовища апатит–магнетит–ільменіт. руд. Окрім Землі, Н. виявлено також на Місяці. В Україні відомі у складі Коростен. та Корсунь-Новомиргород. анортозит-рапаківіграніт. плутонів, Пн.-Каль­чиц. комплексу у Приазов’ї. Н. застосовують як буд. і облицюв. матеріал.

Л. В. Шумлянський

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
Л. В. Шумлянський . Норит // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=74029 (дата звернення: 25.09.2021)