НОРИ́Т — магматична гірська порода ос­новного складу нормальної лужності, різновид габро. Гол. породо­утворювал. мінерали: осн. плагіоклаз — 35–70 %, ортопіроксен — 20–60 %. Усереднений хім. склад: SiO2 — 50,32 %, TiO2 — 0,34 %, Al2О3  — 16,71 %, Fe2О3 — 2,47 %, FeO — 9,41 %, MnO — 0,11 %, MgO — 8,63 %, CaO — 9,41 %, Na2O — 1,93 %, К2O — 0,36 %, Р2O5 — 0,06 %. Роз­різняють габронорити (містять понад 5 % клінопіроксену) та олівін. Н. (5–35 % олівіну). До складу Н. можуть входити: біо­тит, кварц, мікроклін, апатит, циркон, ільменіт і титаномагнетит. Структура пере­важно гіпідіоморфно-зерниста, текс­тура масивна або трахітоїдна. Трапляється в складі великих роз­шарованих інтрузивів осн. і ультраосн. порід, в анортозит. комплексах ран­нього докембрію, в анортозит-рапаківі­граніт. асоціаціях; іноді складає дрібні само­стійні інтрузиви. З норит. інтрузивами повʼязано родовища сульфід. мідно-нікелевих руд, що містять платиноїди, а також родовища апатит–магнетит–ільменіт. руд. Окрім Землі, Н. виявлено також на Місяці. В Україні ві­домі у складі Коростен. та Корсунь-Новомиргород. анортозит-рапаківі­граніт. плутонів, Пн.-Каль­чиц. комплексу у Приазовʼї. Н. за­стосовують як буд. і облицюв. матеріал.