Норець Ірина Олександрівна
НОРЕ́ЦЬ Ірина Олександрівна (28. 04. 1960, Київ) — художниця кераміки. Член Національної спілки нар. майстрів України (2015). Закін. факультет пром. дизайну Київ. худож.-пром. технікуму (1982; викл. І. Волкотруб, В. Головко). Розпочала труд. діяльність художником-конструктором на заводі «Маяк» (Київ, 1982–86). Співзасн. твор. обʼєдн. «Гончарі» (1986). На творчій роботі. Декор. скульптури Н. експресивні своєю імпульсивністю: мисткиня створює їх одразу в глині, не малюючи ескізів. Вона розробляє індивідуал. стиль у напрямі «неопримітивізму» як одного з варіантів сучас. укр. авангарду з усвідомленим спрощенням худож. образів, органічно сполучаючи сприйняття світу «наївних» художників із сучас. образно-пласт. мисленням професій. митця. Авторка камер. оригінал. сюжетно-фігурат. скульптур у шамоті з розписом поливами, емалями. Оформила інтерʼєри зимового саду та фасаду оздоров. комплексу «Тельбін» (1989), Нац. музею літ-ри, банку «Аваль» (обидва — 1990), Аптеки-музею на Подолі (1993), Київ. театру ляльок (2005), трапезну та куполи Михайлів. Золотоверхого монастиря (1991), реставрувала каміни Києво-Печер. лаври (2011; усі — Київ). Учасниця міських, всеукр. (від 1987), зарубіж. (від 1989) та міжнар. (від 1995) мистецьких виставок. Персон. — у Миколаєві (2004), Києві (2018). Бере участь у міжнар. симпозіумах монумент. кераміки в смт Опішня Полтав. обл. (2001, 2011, 2014, 2017). Деякі роботи зберігаються у Нац. музеї-заповіднику укр. гончарства в Опішні, Нац. музеї декор.-приклад. мистецтва (Київ).
Додаткові відомості
- Основні твори
- композиції — «Емігранти» (2000), «Антракт» (2004), «Приїжджа», «Моя бабуся» (обидві — 2005), «Стара фотографія», «Старий Поділ», «Бабусина чашка» (усі — 2018), «Фото на згадку»; коти, собаки, коні, слони, бики.
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 