Ничипорівка — Енциклопедія Сучасної України

Ничипорівка

НИЧИ́ПОРІВКА – село Бориспільського (до липня 2020 – Яготинського) району Київської області. 2020 Ничипорів. сільс. раду (підпорядк. с. Трубівщина) зараховано до Яготин. громади. Н. знаходиться на лівому березі р. Супій (притока Дніпра), за 105 км від обл. центру та 4 км від залізнич. ст. Яготин. Пл. 5,31 км2. За переписом насел. 2001, проживали 1160 осіб; станом на 2020 – 873 особи; переважно українці. Н. і м. Яготин розділені автомобіл. шляхом міжнар. значення Київ–Довжанський (Луган. обл.). Через село проходить автомобіл. шлях територ. значення Переяслав–Яготин. В урочищі Чернеччина досліджено курган. могильник 9–13 ст. (пам'ят­ка археології нац. значення), зокрема й у 2-й пол. 1970-х рр. під кер-вом М. Сікорського. 2011 Фа­стів. археол. експедицією в урочищі Могильне Поле знайдено фраг­менти посуду бабин. типу. За нар. переказами, назва села походить від першого поселенця козака Ничипора Бобира. Істор. дата утворення – 1655. Н. входила до Яготин. сотні Переяслав. полку. 1781–1923 – село Пирятин. пов.; 1802–1925 – Полтав. губ.; до 1923 належало до Черняхів. волості. 1879 відкрито земську школу, а 1911 збудовано її нове двоповерх. приміщення. 1885 був 271 двір, проживали 515 осіб, діяла церква, працювали 38 вітряних млинів. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–25 – у складі Золотоніс., 1925–30 – Прилуц. округ; у лютому–жовтні 1932 та від 1954 – Київ., від жовтня 1932 до 1937 – Харків., 1937–54 – Полтав. обл.; 1923–30 – Ковалів., відтоді – Драбів., згодом – Яготин., від 2020 – Бориспіл. р-нів. 1925 було 511 дворів, проживали 1552 особи; 1930 – відповідно 531 і 2680. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв – 59 осіб; відкрито пам'ят. хрест), зазнали сталін. репресій. Від вересня 1941 до вересня 1943 – під нім. окупацією. На фронтах 2-ї світ. вій­ни загинули 190 во­їнів-земляків (у центрі – па­м'ятник). У селі діяв птахорадгосп ім. Чапаєва, який мав понад 3 тис. га орних земель. Після аварії на ЧАЕС до Н. та Трубівщини переселили 340 жит. сіл Становище та Денисовичі Поліс. р-ну Київ. обл. Нині у Н. – навч.-вихов. комплекс «заг.-осв. школа-дитсадок», Будинок культури, амбулаторія заг. практики сімей. медицини. 2016 освячено новозбудовану церкву Покрови Божої Матері. Побл. Трубівщини, в урочищі Калиновий Гай – джерело, вода якого містить багато срібла (використовують понад 270 р.). Серед видат. уродженців – співак-бандурист, диригент, нар. арт. УРСР А. Бобир, майстриня худож. вишивки, засл. майстер нар. творчості УРСР Г. Грабовська, прозаїк-гуморист В. Семеняка, спортсменка (гребля академічна) Н. Щербак, громад.-політ. діяч П. Бобир-Бохановський. Тут минули дит. роки громад.-політ. діяча, друкаря І. Бохановського (Бобир-Бохановський).

С. М. Скорозвон

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
С. М. Скорозвон . Ничипорівка // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=74070 (дата звернення: 25.10.2021)