Нівіна Людмила Денисівна — Енциклопедія Сучасної України

Нівіна Людмила Денисівна

НІ́ВІНА Людмила Денисівна (27. 12. 1919, Харків – 09. 06. 2015, там само) – архітектор. Держ. премія України ім. Т. Шевченка (1980). Закін. Харків. інж.-буд. ін-т (1946). Відтоді працювала у проект. установах Львова; проектувала переважно житл. споруди, до 1955 – у стилістиці т. зв. сталін. ампіру, пізніше – функціоналізму. Серед реалізов. проектів – монум. житл. будинки на розі вул. Городоцька, № 85 – М. Пирогова (нині Є. Озаркевича, 1951–52, спів­ав­тор П. Конт) і Городоцька, № 50 – Ярослава Мудрого (1952–54, спів­автори Я. Назаркевич, А. Консулов), на вул. Гвардійська (нині Героїв Майдану), № 28а (1955–57, під час реалізації проект дуже спрощено), на розі вул. Московська (нині Братів Міхновських), № 35 і Ленінградська (нині О. Степанівни, 1956). Займалася типовим проектуванням мікрорайонів. Створила житл. квартали на вул. Пасічна і Майорівка (1957, спів­автор Г. Швецький-Вінецький); мікрорайон панел. домобудування між вул. Любінська, В. Терешкової (нині І. Виговського), Городоцька та залізнич. колією (1960–65, спів­автор А. Консулов), проект першої забудови верх. частини вул. Стрийська (1960-і рр.). Забудова житл. мікрорайону Сріблястий здійснена будинками, виконаними в селікат. цеглі (1979–80, спів­автори З. Підлісний, С. Зем'янкін); тут закладено принцип створення дворових просторів із 5–9-поверх. цегляних будинків, що наблизило забудову кварталу до масштабу середньовіч. Львова. Колиш. Дім солдата (1939, арх. А. Фридецький) 1961 перебудувала на Клуб упр. профтехосвіти на пл. Я. Галана (нині Є. Петрушевича, № 2; на 800 місць; 1985 добудовано 4-й поверх; нині Палац культури учнів. молоді). Інші проекти: готелі «Львів» (1965, спів­автори П. Конт, А. Консулов), «Інтурист» (нині «Дністер», 1983, спів­автори А. Консулов, Я. Мастило), кінотеатр «Жовтень» (нині «Галичина») на вул. Люблінська, № 93 (1978, розібрано 2013), Обчислюв. центр Мін-ва будматеріалів УРСР (нині «ЛьвівбудНДІпроект») на вул. Тернопільська, № 10 (1970-і рр.), поліклініка на вул. І. Виговського, № 32 (1982).

Літ.: Романюк Д. Основа Львова – квартал Серебристый // Львов. правда. 1980, 26 фев.; Трегубова Т., Мих Р. Львів: Архіт.-істор. нарис. К., 1989; Архітектура Львова: Час і стилі. XIII–XXI ст. Л., 2008; Джигиль Ю. Архитектор Людмила Нивина // Art + Construction. 2015. № 2.

Ю. О. Бірюльов

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю