Нігілізм правовий — Енциклопедія Сучасної України

Нігілізм правовий

НІГІЛІ́ЗМ ПРАВОВИ́Й – різновид соціального нігілізму як родового поняття; вияв деформації правової свідомості (індивіда, групи, прошарку, суспільства), що полягає у негативному ставленні до цінності права, його ролі, значення, принципів, відповідних порядків тощо. Н. п., що є антиподом правової культури, може бути актив. (супроводжується певними діями) і пасив. (на рівні переживань, емоцій, почуттів); стійким (існує постійно в певному середовищі); ситуатив. (виникає і зникає спонтанно); з'яви­тися як результат незадоволення суб'єкта своїм соц.-правовим статусом, неадекватним, на його думку, влас. можливостям; існувати у прямій і прихов. формах (від скептич. ставлення до права, як найбільш дієвого регулятора сусп. відносин, до повної зневіри у його реал. і потенц. можливостях). Причини Н. п. мають глибоке істор., екон. та соц. коріння: безправність людини, тоталітарні режими, репресії тощо; низький рівень правової культури сусп-ва та низька якість законодавства при надмір. кількості нормативно-правових актів; відсутність необхід. ділових компетентностей у носіїв владних повноважень; ігнорування ролі права як об'єк­та і чинника реформатор. змін; нехтування самобутністю народів. Осн. шляхи подолання Н. п.: підвищення рівня правової культури, обізнаності з правом та правового виховання; зміцнення законності та правового порядку; підвищення рівня ефективності законодавства; реалізація принципу відповідальності держави перед людиною і громадянським суспільством; утвердження принципу верховенства права та верховенства закону, демократ. і гуманіст. правових цінностей, європ. правових стандартів.

Н. М. Оніщенко


Покликання на статтю