Нігматі Рашит — Енциклопедія Сучасної України

Нігматі Рашит

НІГМАТІ́ Рашит (Ниғмәти Рәшит; справж. – Ниғмәтуллин, Нігматуллін; 27. 01 (09. 02). 1909, с. Дінгізбай, нині Самар. обл., РФ – 13. 10. 1959, м. Уфа, Башкортостан, РФ) – башкирський поет, драматург, перекладач. Нар. поет Башкортостану (1959). Чл. СП СРСР (1938). Після смерті батьків із 12-ти р. виховувався в дит. будинках Самари, м. Біла Церква (нині Київ. обл.). Від 1924 – в Уфі, де навч. у школі-інтернаті для дітей-сиріт, закін. робітфак (1930). На журналіст. роботі. Від 1937 – літ. консультант, від 1943 – відп. секр. правління СП Башкортостану; 1948–49 – ред. Башдержвидаву. Писати вірші почав у 17-річ. віці, дебютував 1933 поет. зб. «Кереш» («Вступ»). Автор низки зб. віршів і поем про життя башкир. народу в 1920–30-і рр., події 2-ї світ. вій­ни, а також п'єс на актуал. теми – «Урман шаулай» («Ліс шумить», 1942), «Уның йондоҙо» («Його зірка», 1948), «Ағиҙел ярын­да» («На березі Білої», 1950), кн. для дітей – «Ҡыҙымдың hорауҙа­рына яуаптар» («Відповіді на питання моєї дочки», 1944), «Килә­сәккә сәйәхәт» («Подорож у майбутнє», 1947) тощо. В Уфі опубл. зібр. його творів у 3-х (1958–64) та 2-х (1982–83) томах. Переклав башкир. мовою «Слово о полку Ігоревім» – «Игорь полкы тура­hын­да hүҙ» (1951), окремі твори О. Пушкіна, М. Лермонтова, В. Маяковського та ін. Вірші Н. перекладено рос., укр., чувас., узбец., груз. та ін. мовами. На його честь названо вулицю в Уфі та багатьох насел. пунктах Башкортостану, у с. Велика Чернігівка встановлено мемор. дошку, присвяч. Н., Г. Давлетшину та Х. Давлетшиній.

Тв.: Дауылдар тыуҙырған ғүмер: [шиғыр­ҙар, поэмалар]. Өфө, 2009.

Б. В. Хоменко

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю