Ніжинське Троїцьке кладовище — Енциклопедія Сучасної України

Ніжинське Троїцьке кладовище

НІ́ЖИНСЬКЕ ТРО́ЇЦЬКЕ КЛАДОВИ́ЩЕ Створ. у 1770-х рр. на пн. околиці сучас. м. Ніжин (Черніг. обл.) відповідно до указу рос. імператриці Катерини ІІ від 25 травня 1772 про заборону масових поховань на церк. цвинтарях і влаштування громад. кладовищ поза межами насел. пунктів. Займає тер. бл. 2 га, містить понад 2 тис. поховань (загалом – у межах 5-ти тис. за рахунок пізніших повтор. поховань у істор. частині). 1986 закрите для регуляр. поховань. Офіц. назва у рад. часи – Ніжин. центр. міське кладовище. Структурно складається з 2-х істор. кладовищ: власне Троїцького – за назвою однієї з міських церков, за якою було закріплено обслуговування обряду поховання (або Мироносиц. – за назвою каплиці, збуд. на тер. кладовища), тут ховали місц. жителів, переважно православ. віросповідання, та Грецького – етноконфес. кладовища, облаштованого для поховань ніжин. греків – представників Ніжин. православ. братства (або Ніжин. грец. колонії). На його тер. знаходиться найдавніше з виявлених датованих поховань (1782). Обидва кладовища об'єднали в одне наприкінці 19 ст. З огляду на поховання представників міської станової, торг. й інтелектуал. еліти, від серед. 19 ст. й донині кладовища (насамперед Грец.) є найбільш престиж. місцем для поховань.

На тер. сучас. Н. Т. к. сформувалося кілька темат. некрополів. Грец. етноконфес. некрополь локалізов. винятково на істор. грец. частині. Найвідоміші поховання – купців, громад. діячів і меценатів Г. Кроміді та братів А. і М. Зосимів, купця І. Мецовіта, представників купец. родин Маврулісів, Арабаджи та ін. Натомість темат. військ. некрополь здебільшого локалізов. на тер. істор. Троїц. кладовища. Одиничні поховання військовиків з'явилися тут у часи 2-ї світ. вій­ни. Троє з них – І. Романенко, О. Сорокін, Ф. Пустовгар – загинули безпосередньо під час бойових дій, їхні могили є пам'ятками історії місц. значення, ще кілька десятків поховань – померлі у Ніжині військовики у 1940–80-х рр. Останнє військ. поховання на тер. Троїц. кладовища – Ю. Брюховця, який загинув 1982 в Афганістані. Тут розміщено кілька мемор. ділянок зі спіл. похованнями: рад. воїнів періоду 2-ї світ. вій­ни, які загинули під час оборони та звільнення Ніжина; учасників молодіж. антинацист. підпіл. орг-ції під кер-вом Я. Батюка; також виявлені, але не позначені (через пізніші повторні поховання) місця спіл. поховання воїнів армій нацист. Німеччини та її союзників (нім., італ. і угор. дільниці). На тер. сучас. Троїц. кладовища у 1-й третині 19 ст. почав формуватися некрополь професури Ніжин. ВШ, поховання тривають донині. Серед похованих – акад. АПНУ, ректор Ніжин. пед. ін-ту Ф. Арват, проф. М. Бережков, М. Лілеєв, О. Покровський, В. Рєзанов, І. Семенов, І. Турцевич, А. Добіаш, П. Заболоцький, В. Забугін, викл. малювання Р. Музиченко-Цибульський, викл. Закону Божого О. Мерцалов, А. Хойнацький, відомі випускники І. Павловський, М. Сайко. На тер. Н. Т. к. було 2 культові споруди: дерев'яна каплиця св. жінок-мироносиць (збуд. біля входу до істор. Троїц. кладовища у 2-й пол. 19 ст., не збереглася, у 1980-х рр. тут облаштовано місце для громад. панахид) і мурована цвинтарна (безпарафіял.) церква св. рівноапостол. імператора Костянтина і матері його св. рівноапостол. цариці Олени (зведена 1819–21 на кошти грец. громади Ніжина на сх. межі істор. Грец. кладовища – нині центр. алея сучас. кладовища). Серед надмогил. знаків переважають пласкі приз­матичні вертикально встановлені стели на одно- чи двоступ. призматич. базі з відкритими переважно чотирикут. гробницями. Також досить поширеними є метал. хрести, виковані із розплющеного прута. Пам'ятни­ки дорев. поховань (часто відірвані від місця поховання внаслідок пізніших повторних поховань) представлені або надмогил. плитами, або часто вживаними у свій час формами надгробків, виготовленими з граніту чи пісковику: дерево з обрізаним гіллям, циліндрична колона на призматич. базі, чотиригранна звужена угорі стела тощо. Відрізняються від решти пам'ятники з найдавніших грец. поховань. Це виконані із червоного чи чорного граніту складні конструкції: установлені одна на одній призматич. бази, циліндричні або конічні (звуженою частиною донизу) колони та призматичні навершя, увінчані по центру невеликим хрестом. Заг. висота таких надгробків – не більше 1,5 м. Їх збереглося бл. 10-ти, й лише кілька з них не відірвані від місця первіс. розташування. Наявні також кілька поховань із надмогил. знаками, що містять автор. барельєфні та скульптурні роботи (погруддя померлих), – усі повоєн. часу. Абсолютна більшість могил на тер. сучас. Троїц. кладовища – звич. ґрунтові поховання, проте під час різних земел. робіт на тер. істор. частини кладовища були виявлені поховання у цегляних камерах-склепах. За істор. (зокрема графіч.) джерелами встановлено, що на тер. істор. Грец. кладовища їх знаходилося декілька, однак до нашого часу вони не збереглися. Єдиним своєрід. кенотафом є перенесений сюди у серед. 1980-х рр. з ін. кладовища Ніжина пам'ятник зі зруйнов. могили латис. художника Ю. Феддерса.

С. Ю. Зозуля

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
С. Ю. Зозуля . Ніжинське Троїцьке кладовище // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=74115 (дата звернення: 22.10.2021)