Ніка Оксана Іванівна — Енциклопедія Сучасної України

Ніка Оксана Іванівна

НІ́КА Оксана Іванівна (29. 11. 1968, с. Голосків, нині Хмельн. р-ну Хмельн. обл.) – мовознавець. Д-р філол. н. (2010), проф. (2015). Закін. Київ. ун-т (1992), де й працює: від 2014 – проф. каф. історії та стилістики укр. мови, від 2016 – проф. каф. укр. мови та приклад. лінгвістики. Наукові дослідження: історія укр. літ. мови та укр. мово­знавства, істор. синтаксис, лексикографія, дискурсологія, корпусна лінгвістика, лінгвістичне джерелознавство.

Пр.: Модус у староукраїнській літературній мові другої половини XVI – першої половини XVII ст. 2009; «Проста мова» в Україні і Білорусі ХVІ століття. 2013 (спів­авт.); Мова в другій половині ХVІ – першій половині ХVІІ ст. // Історія укр. літ-ри: У 12 т. Т. 2. 2014; Історія української літературної мови: Посіб. 2-е вид. 2014; Діалогізм в історичних вимірах староукраїнського часу: Отпис Клірика Острозького. 2016; Lietuvių kalba dialoguose: mokymo priemonė. 2019 (спів­авт.); усі – Київ.

С. В. Грицина

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
С. В. Грицина . Ніка Оксана Іванівна // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=74144 (дата звернення: 21.09.2021)