Нікелін — Енциклопедія Сучасної України

Нікелін

НІКЕЛІ́Н – мінерал класу сульфідів, арсенід нікелю координаційної будови. Формула: NiAs. Домішки: St, Fe, Co, S. Сингонія гексагональна. Забарвлення світле мідно-червоне. Блиск металічний. Твердість 5,5–6,0; густина 7,784. Утворюють рідкісні пірамідал. кристали, часто спотворені (видовжені та таблитчасті), що мають горизонт. штриховку. Переважають суціл. скупчення, нирко- та дендритоподібні агрегати. Трапляються в гідротермал. кобальто-нікелево-сріб. і ураново-вісмут. родовищах в асоціації із сульфідами та арсенідами нікелю і кобальту, а також із самород. вісмутом і сріблом. Н. є важливою рудою на нікель. Відомі великі родовища в Канаді, Рудних горах Саксонії. В Україні виявлено в серпентинізов. ультраосн. породах Верхівцев. і Сурського р-нів, зонах дроблення, карбонатизації та скарнування в межиріччі Гнилого Тікичу та Гірського Тікичу, гідротермал. жилах Інгулец. смуги мігматитів, а також в скарн. утвореннях Побужжя УЩ.

О. І. Матковський


Покликання на статтю