Нікель самородний — Енциклопедія Сучасної України

Нікель самородний

НІ́КЕЛЬ САМОРО́ДНИЙ – мінерал класу самородних елементів. Назва походить від швед. слова «nickel» – гном, злий підзем. дух, який заважає гірникам. Уперше знайдений 1967 у вигляді включень у хізлевудиті в зразках з о-ва Нова Каледонія. Трапляється у метеоритах. Майже повністю складається з хім. елементу нікелю (Ni). Домішки: Co, Fe. Сингонія кубічна. Гексокта­едрич. вид. Кристали кубічні розміром до 1 мм. Утворює також зростки кристалів і виділення неправил. форми. Двій­ники по (111). Колір жовто-бронзовий. Н. С. зафіксовано в Україні, зокрема його прояви є на Волині.

В. С. Білецький


Покликання на статтю