Нікітський ботанічний сад НААНУ — Енциклопедія Сучасної України

Нікітський ботанічний сад НААНУ

НІК´ІТСЬКИЙ БОТАН´ІЧНИЙ САД НААНУ – комплексна науково-дослідна установа, що займається інтродукцією і селекцією плодових, декоративних, технічних та інших рослин, а також вивченням та охороною природної флори. Пл. понад 1700 га. Знаходиться побл. смт Нікіта Ялтин. міськ­ради (АР Крим). Засн. 1812 Х. Стевеном (його дир.) як Крим. казен. сад з метою інтродукції декор., плод., лікар., ефіроолій., прядил. рослин із зарубіж. країн для їхнього вивчення та подальшого розповсюдження. Від 1820 – Імператор. Нікіт. ботан. сад, від 1912 – Імператор. Нікіт. сад, від 1920 – Нікіт. ботан. сад, від 1922 – держ., 1935–57 – ім. В. Молотова. Від 2000 має статус ННЦ. На основі дослідж., проведених у саду, набули розвитку такі галузі госп-ва країни, як декор. садівництво, плодівництво, виноградарство та виноробство, ефіроолійне рослинництво, тютюнництво.

У структурі (до 2014) – 2 відділ. (Центр.; Степове, с. Новий Сад Сімфероп. р-ну), 3 дослідні госп-ва («Приморське», смт Партеніт Алуштин. міськради, АР Крим; «Новокаховське», Херсон. обл.; Джанкой. інтродукційно-карантин. розплідник, с. Медведівка Джанкой. р-ну, АР Крим) та Прилуц. дослідна станція (Черніг. обл.). Зібрано багаті колекції плод., субтроп., горіхоплід., декор., квітк. і тех. рослин, що нараховують понад 18 тис. видів, сортів, форм (з гібрид. фондом – 30 тис.). Колекції персика, абрикоси, аличі, айви, інжиру, граната, маслини, зізіфусу, мигдалю, лаванди, полину – найповніші в Україні та країнах СНД. У 4-х парках (Верх., Нижньому, Примор. і Монтедорі) зібрано 1880 видів декор. дерев і чагарників, велика колекція троянд (1300 сортів) і клематисів. Арборетум створ. зусиллями декількох поколінь дендрологів і садівників. Дендрол. колекція зібрана з усього світу, але найкраще представлена рослинність Середземномор. бас., Пд.-Сх. Азії, сх. та зх. узбереж Пн. Америки. У гербарії зберігаються зразки диких і культур. рослин (понад 152 тис. арк.). У Н. б. с. – 12 наук. відділів: флори і рослинності, дендрології та декор. садівництва, плод. культур, субтроп. плод. та горіхоплід. культур, агроекології, фізіології і біохімії рослин, нових тех. і лікар. рослин, квітникарства, охорони природи, цитогенетики й ембріології, біотехнології, захисту рослин. 1973 створ. держ. заповідник Мис Мартьян як еталон природ. комплексу в нижній примор. зоні Пд. берега Криму.

Осн. напрями діяльності: вивчення світ. флори; створення генофонд. колекцій; збагачення культур. флори впровадженням нових видів і форм рослин; розроблення наук. основ інтродукції та селекції стійких і високопродуктив. сортів плод. (персик, абрикоса, алича, нектарин, черешня, айва, яблуня, груша), субтроп. плод. та горіхоплід. (зізіфус, маслина, ківі, гранат, інжир, хурма, фейхоа, мигдаль, горіх грецький) культур, а також лікар., пряно-аромат., ефіроолій., високодекор. деревних та квітк. рослин; розроблення технологій пром. розсадництва і вирощування цих культур, хім. та біол. методів їх захисту; ґрунт.-клімат. дослідж.; природоохоронна діяльність у сільс. і ліс. госп-вах, курорт. буд-ві. У Степ. відділ. займалися вивченням сортів і селекцією плод. культур, питаннями їх розсадництва, а також перспективи використання нових сортів у пром. масштабах; у дослід. госп-ві «Приморське» та на Прилуц. дослід. станції – селекцією, розробленням методів прискореного розмноження декор. рослин. Н. б. с. збагатив Україну, зокрема Крим, а також країни СНД новими видами і цінними сортами декор., квітк., плод., субтроп., горіхоплід. і тех. культур. За роки його існування впроваджено понад 350 нових видів і форм рослин. Станом на 1992 у країнах СНД районовано 242 селекційні сорти, 510 знаходилися у держсортовипробуванні. Сорти селекції та інтродукції займають бл. 60 % пром. садів персика, 80 % – аличі та айви, 40 % – черешні, 100 % – мигдалю, зізіфуса та ефіроолій. культур в Україні. Теор. розробки з питань цвітіння та успадкування ознак у персика, інтродукції та селекції мигдалю відзначено золотими медалями ім. І. Мічуріна. Виходив «Бюлетень Державного Нікітського ботанічного саду», а також темат. збірки наук. праць співроб. саду. Щорічно кількість відвідувачів становила 500 тис. осіб; проходили практику студенти, стажування зарубіжні вчені та спеціалісти. Н. б. с. підтримував зв'язки з наук. установами понад 50-ти країн світу шляхом проведення спільних дослідж., обміну насінням, літ-рою, участі в конф. та нарадах. Дир. – В. Єжов (1999–2014). У 2014 внаслідок анексії Криму РФ Н. б. с. увійшов до складу РАН.

Літ.: Вульф Е. В. Никитский ботанический сад. Сф., 1926; 150 лет Государственному Никитскому ботаническому саду. Москва, 1964; Крюкова И. В., Кольцов В. Ф. Формирование Никитского ботанического сада как научно-исследовательского учреждения. Ялта, 1977; Никитский ботанический сад: Путеводитель. 4-е изд. Сф., 1985; Никитский ботанический сад: К 175-летию основания. К., 1986; Крюкова И. В. Никитский ботанический сад. История и судь­бы. Сф., 2011.

В. М. Єжов, М. П. Литвинов


Покликання на статтю