Нікіфорова Надія Яківна — Енциклопедія Сучасної України

Нікіфорова Надія Яківна

НІКІ́ФОРОВА Надія Яківна (23. 07. 1953, с. Верхнячка Христинів. р-ну Київ. обл., нині смт Уман. р-ну Черкас. обл.) – художниця театру, живописець. Засл. художник України (2011). Чл. НСХУ (1998). Закін. Харків. художнє уч-ще (1974; викл. В. Богданов, Ю. Киянський, Г. Коробов), Ленінгр. ін-т театру, музики і кінематографії (нині С.-Пе­тербург, 1980; викл. В. Базанов, І. Сегаль, О. Сологуб). Відтоді працює художником-постановником, художником по костюмах Черкас. муз.-драм. театру ім. Т. Шевченка, де оформила вистави: «ТАРС уповноважений заявити...» Ю. Семенова, «Старий дім» О. Казанцева (обидві – 1981), «Любов, джаз і чорт» Ю. Грушаса (1982), «Любов і голуби» В. Гуркіна, «Поріг» О. Дударева (обидві – 1983), «За двома зайцями» М. Старицького, «Перехрестя» В. Есьмана (обидві – 1985), «Наталка Полтавка» І. Котляревського, «Суєта» І. Карпенка-Карого (обидві – 1994), «Пані міністерша» Б. Нушича, «Троє поросят» В. Діснея (обидві – 1996), «Циганський барон» Й. Штраусса, «Діоген» В. Константинова та Р. Ратцера (обидві – 1999), «Сільва» І. Кальмана (2005), «Біс плоті» В. Шевчука (2006), «Ніч перед Різдвом» за М. Гоголем (2008), «Мина Мазайло» М. Куліша (2016), «Сироїжка, або Таємниця лісового дощу» В. Зиміна (2017), «Гормон кохання, або Тестостерон» А. Сарамоновича (2018), «Прибулець» Н. Блок (2019). Учасниця обл., всеукр., всесоюз. худож. виставок від 1974. Персон. – у Черкасах (1996, 2003–04, 2006–07, 2009, 2012), Києві (2004–05, 2008, 2011–18), Кам’янці (2005, 2011), Каневі (2010–11, 2013; обидва – Черкас. обл.). Осн. галузі – театр. мист-во, станк. живопис (пейзажі, темат. картини, натюрморти, портрети). Розробила автор. техніку фрагментар. малярства. Гол. тематика – шевченкіана, нар. свята, обряди та звичаї. У картинах в наїв. манері передано притаманне укр. народові поєднання християн. традицій зі стародав. віруваннями. Деякі роботи зберігаються у Харків. ХМ.

Тв.: живопис – «Мавка» (1980), «Весна в Черкасах» (1982), «Ворожка» (1990), «С. Потоцька» (1996), «Заслужений артист України В. Талах» (2001), «Дорога» (2002), «Мрія» (2003), «Вічність (Т. Шевченко)» (2006), «Я насолоджуюся красою...» (2007), «Дівоча Маланка», «Парубоча Маланка» (обидва – 2008), «Учітесь, читайте» (2011), «Заповіт» (2013); триптихи – «Попелюшка» (2003), «Марія» (2009), «На чистій, широкій, на вольній землі» (2011); цикли «Кохайтеся, чорнобриві» (2009–11), «Гайдамаки» (2011); серія пейзажів «Відчуття батьківщини» (від 2009).

Літ.: Надія Нікіфорова. Графіка, сценографія, живопис: Альбом. К., 2003; Ламонова О. Живописна феєрія Надії Нікіфорової // Київ. 2006. № 9; Старая Ассоль: Альбом. К., 2007; Плюхіна О. «Старая Ассоль» – персональна виставка Надії Нікіфорової // Місто. 2007, 18 квіт.; Колядко М. Крила художниці Нікіфорової // Пед. вісн. 2009. № 3; Ламонова О. Мандрівка місцями та творами Шевченка // День. 2011, 21 груд.; Кирей В. Портрет Шевченка склали з понад сотні фрагментів // Уряд. кур’єр. 2012, 13 груд.; Джерело натхнення: Альбом. К., 2013; Обряди пензлем Надії Нікіфорової: Каталог. К., 2017.

В. М. Присяжненко, О. О. Плюхіна


Покликання на статтю
В. М. Присяжненко, О. О. Плюхіна . Нікіфорова Надія Яківна // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=74252 (дата звернення: 16.09.2021)