Нікліборц Ян — Енциклопедія Сучасної України

Нікліборц Ян

НІКЛІБО́РЦ Ян (Nikliborc Jan; 1902, м. Бяла-Краковська, нині у складі м. Бєльсько-Бяла, Польща – 1991, м. Вроцлав, Польща) – польський фізик, педагог. Брат Владислава, чоловік Анни Нікліборців. Д-р філософії (1932), д-р габіліт. у галузі фізики (1948), проф. (1967). Держ. нагороди Польщі. Від 1926 навч. в Яґеллон. (м. Краків, Польща) та Львів. ун-тах. Від 1932 обій­мав посаду ад'юнкта, 1940–41 та 1944–45 – доц. Львів. політехніки. Під час нім. окупації 1941–44 навчав львів. молодь у Хім. школі та на Тех. профес. курсах. 1946 переїхав із сім'єю до Вроцлава, де від травня працював в Ун-ті та Політехніці: в. о. зав. каф. експеримент. фізики (1948–68), заст. декана ф-ту математики, фізики та хімії Ун-ту (1950–52), зав. каф. фізики атома і частинок (1969–73). Співзасн. Вроцлав. школи експерим. фізики; організатор дослідж. поверхні твердого тіла, ініціатор створення першого в Польщі пристрою для дослідж. поверхні тіла методом дифракції повіл. електронів. Н. – голова Вроцлав. відділ. Польс. фіз. т-ва (1950–51), чл. Ком-ту фізики Польс. АН та заст. голови Ком-ту науки, техніки й застосування вакууму (1965), представник Польщі в Міжнар. наук.-тех. союзі вакууму OISTAV (IUVSTA).

Пр.: Wpływ naświetlania promieniami Β monokryształów KCl na elektryzację pyłu z nich wytworzonego. [Wrocław], 1960.

Літ.: R. Męclewski, S. Mróz, K. Woj­ciechowski, A. Szaynok. Profesor Jan Ni­kliborc: twórca Wrocławskiej Szkoły Fizyki Powierzchni Ciała Stałego // Postępy Fizyki. Warszawa, 1992. T. 43, z. 6.

І. Б. Качур


Покликання на статтю