Ніколадзе Ніко — Енциклопедія Сучасної України

Ніколадзе Ніко

НІКОЛА́ДЗЕ Ніко (ნიკო ნიკოლაძე; 15(27). 09. 1843, с. Діді-Джихаїші, Грузія – 05. 06. 1928, Тифліс, нині Тбілісі) – грузинський публіцист, критик, громадський діяч. Батько Г. Ніколадзе. Навч. 1860–61 на юрид. ф-ті С.-Пе­тер­бур. ун-ту (відрах. за участь в антиуряд. виступах). Емігрував. Закін. Цюрих. ун-т і здобув ступ. д-ра права (1868). Відомий своїм внеском у розвиток груз. ліберал. журналістики та участю в різних тогочас. екон. та соц. проектах. Працював ред. у ж. «Народное богатство» (С.-Пе­тербург), публікував статті в ж. «Современник», г. «Колокол». 1878 заснував у Тифлісі щоденну г. «Обзор», після закриття якої 1880 відбував заслання у м. Ставрополь (нині РФ). Від 1881 жив у С.-Пе­тербурзі, спів­працював з ред. ж. «Отечествен­ные записки», від 1886 – у Тифлісі. Товаришував і підтримував ділові стосунки з М. Драгомановим. Навчаючись у С.-Пе­тербур. ун-ті, ознайомився з творчістю Т. Шевченка, не раз згадував його в мемуарах «მოგონებები სამოციან წლებზე» («Спогади про шістдесяті роки», Тифліс, 1927). По дорозі у С.-Пе­тербург зустрічав домовину укр. поета, яку перевозили в Україну, про що зазначено у 1-му т. вид. «რჩეული წერილები» («Вибрані статті», Тифліс, 1931). У рідному селі 1951 відкрито Будинок-музей Н.

Літ.: Гришашвілі І. Шевченко в грузинській літературі (Лист з Тбілісі) // Літ. критика. 1940. № 2; Богомолов І. С. Тарас Шевченко і діячі грузинського визвольного руху // НТЕ. 1982. № 2.

Р. Ш. Чилачава

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
Р. Ш. Чилачава . Ніколадзе Ніко // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=74270 (дата звернення: 16.09.2021)