Ніколаєв Леонід Володимирович — Енциклопедія Сучасної України

Ніколаєв Леонід Володимирович

НІКОЛА́ЄВ Леонід Володимирович (01(13). 08. 1878, Київ – 11. 10. 1942, Ташкент) – піаніст, композитор, педагог. Син Володимира, брат Іполита Ніколаєвих. Д-р мистецтвознавства (1941), проф. (1912). Нар. арт. РРФСР (1938). Закін. Київ. муз. уч-ще (1897; кл. фортепіано В. Пухальського, композиції – Є. Риба), Моск. консерваторію (1900, кл. фортепіано В. Сафонова; 1902, кл. композиції С. Танєєва, М. Іполитова-Іванова), юрид. ф-т Моск. ун-ту (1903). Виступав як піаніст у Москві, Києві, С.-Пе­тербурзі та ін. 1904–06 – концертмейстер Великого театру в Москві; 1906–09 – викл. Моск. консерваторії. Від 1909 працював у С.-Пе­тербур. (згодом Петрогр., Ленінгр.) консерваторії: кер. фортепіан. відділу, декан виконав. ф-ту, заст. дир. з худож. частини. Від 1917 був головою комісії з реорганізації цієї консерваторії. Серед учнів – О. Крейн, Н. Перельман, В. Розумовська, Д. Шостакович, М. Юдіна. 1942 разом з ін. викл. був евакуйов. до Ташкента, де помер від черев. тифу. У репертуарі – твори Л. ван Бетговена, Ф. Шопена, Ф. Мендельсона, Ф. Ліста, К. Дебюссі, М. Равеля, П. Чайковського, О. Скрябіна, А. Аренського, Ц. Кюї, С. Рахманінова, С. Про­коф'єва, М. Метнера. Для виконав. манери Н. характерні глибоке проникнення в автор. задум, витонченість, філігранність, урівноваженість. Н.-композитору притаманні мелодійність, майстерне володіння поліфонією. Автор транскрипцій органних творів Д. Букстегуде і Й. Пахельбеля, перекладень для фортепіано творів Й. Брамса, П. Чайковського, О. Глазунова.

Тв.: для симф. оркестру – Скерцо, Ноктюрн, Серенада; для скрипки й фортепіано – Соната, «Дві мелодії»; для віолончелі й фортепіано – Соната; для флейти й фортепіано – «Листок з альбому»; для 2-х фортепіано – Варіації, Сюїта; для фортепіано – Соната, «Маленький марш», Баркарола, Прелюдія і фуга; 2 струн. квартети; кантата для солістів, хору та симф. оркестру «Гімн духовної краси» (1902, сл. П. Шеллі); для голосу й фортепіано – «Гімн Жовтню» (1937, сл. О. Про­коф'єва), романси на сл. О. Пушкіна, М. Лермонтова, Ф. Тютчева, А. Фета, М. Некрасова, Д. Ратгауза та ін.

Літ.: Дельсон В. Л. В. Николаев (к 25-летию музыкально-педагогической деятельности) // Муз. академия. 1935. Вып. 7; Савшинский С. Леонид Николаев: пианист, композитор, педагог. Ленинград; Москва, 1950; Його ж. Леонид Владимирович Николаев. Очерк жизни и творческой деятельности. Ленинград, 1960; Л. В. Николаев. Статьи и воспоминания современников. Письма: К 100-летию со дня рожд. Ленинград, 1979; Архангельская В. О педагогическом воздействии на индивидуальность ученика в педагогической деятельности Л. В. Николаева // Вест. Костром. ун-та. 2010. № 1.

С. М. Василик


Покликання на статтю