Ніколаєв Юрій Васильович — Енциклопедія Сучасної України

Ніколаєв Юрій Васильович

НІКОЛА́ЄВ Юрій Васильович (15. 11. 1921, м. Харбін, Китай – 13. 03. 2003, м. Нижній Новгород, РФ) – піаніст, композитор, педагог. Доц. (1968). Навч. у Ленінгр. консерваторії (нині С.-Пе­тербург, 1941–43; кл. композиції М. Гнесіна), закін. Ташкент. консерваторію (1950, кл. фортепіано Б. Вольмана; 1958, кл. композиції Б. На­дєждіна). 1949–52 – піаніст Ташкент. радіо. Від 1953 викладав у Ташкент., згодом Новосибір. (РФ) консерваторіях. 1971–73 – зав. каф. камер. ансамблю Донец. муз.-пед. ін-ту, 1973–90 – Горьков. консерваторії (нині Нижній Новгород).

Тв.: для симф. оркестру – Симф. (1996), симф. поема «Після прочитання А. Навої» (1962), «Святкова увертюра» (1987); камерно-інструм. – 3 струн. квартети (1942, 1949, 1992), 3 сонати (1994, 1998, 2001), Соната для альта і фортепіано, Соната для флейти і фортепіано, 24 прелюдії для фортепіано; для оркестру нар. інструментів – Концерт для балалайки з оркестром (1979); хор. – поема «Похорони Гоголя» (сл. А. Вознесенського); вокал. цикл «Маски» на вірші О. Блока; романси на вірші Г. Державіна, О. Пушкіна, Б. Ахмадуліної та ін.; музика до вистав.

С. В. Саварі


Покликання на статтю